Арістотель - Поетика
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Але, по-перше, цей докір стосується не поетичного, а акторського мистецтва, бо перегравати рухами може й рапсод, як, наприклад, Сосістрат{247}, і співець ліричних пісень, як це робив Мнасітей з Опунта{248}. Далі, не можна відкидати рухи взагалі, якщо не відкидати й танці, а тільки рухи поганих акторів, а цей закид робили і Калліпідові, а тепер і іншим, які наслідують рухи легковажних жінок. До того ж, трагедія і без рухів досягає свого, так само, як і епопея, бо й через читання виявляється її цінність. Отже, якщо в усьому іншому трагедія стоїть високо, то в рухах для неї нема необхідності.
[1462 b] Далі, трагедія має все, що є в епопеї: вона може користуватись її віршованим розміром{249}, крім того, немалу її долю становить музика і сценічна обстановка, завдяки чому насолода відчувається з особливою яскравістю. До того ж, трагедія виявляє велику вражальну силу і при читані, і в розвитку дії, а також тому, що творча мета досягається в ній при невеликому її обсязі. Адже все зосереджене справляє краще враження, ніж розтягнуте на протязі довгого часу. Я розумію це так, наприклад, як хтось виклав би Софоклового «Едіпа» у стількох же піснях, як «Іліада».
Треба ще сказати, що в епічних творах менше єдності; доказ цьому той, що з кожної поеми можна утворити кілька трагедій. Отже, якщо епічні поети створюють одну фабулу, то при короткості викладу вона здається куцою, а коли розтягувати її відповідно до метра, — водянистою. Я маю на увазі, наприклад…
Якщо ж поема складається з багатьох дій, як «Іліада» і «Одіссея», то вона має багато таких частин, які й самі по собі мають достатній обсяг. Але ці поеми складено, наскільки це можливо, якнайкраще і становлять якнайдосконаліше відтворення єдиної дії.
Отож, якщо трагедія відрізняється всім щойно сказаним та ще й дією свого мистецтва, — адже вона повинна викликати не випадкову втіху, а ту, про яку ми говоримо, — то ясно, що трагедія стоїть вище, бо досягає своєї мети краще, ніж епопея.
Отже, про трагедію і епопею щодо їх суті, про їх види і частини, скільки їх і чим вони між собою відрізняються, про причини їх вдалості чи невдалості, про нападки критики та їх спростування — сказаного досить… Що ж до ямбічної поезії та комедії… напишу…
Інформація видавця
УДК 821.14´02
А 81
Серія «Істини» заснована у 2017 році
Переклад з старогрецької Б. Тена
Передмова та примітки Й. Кобова
Художник-оформлювач О. А. Гугалова
© Б. Тен, переклад українською, 1967
© Й. Кобів, передмова, примітки, 1967
© О. А. Гугалова, художнє оформлення, 2018
© Видавництво «Фоліо», марка серії, 2017
ISBN 978-966-03-7836-0 (Істини)
ISBN 978-966-03-7892-6
ЗМІСТ[15]
«Поетика» Арістотеля — нев’януча пам’ятка естетичної думки. Й. Кобів • 3
І. Мета «Поетики» та її завдання. Поетична творчість — наслідування. Різні види поезії відповідно до засобів відтворення • 47
II. Різні види поезії відповідно до об’єктів відтворення • 49
III. Різні види поезії відповідно до способів відтворення: а) об’єктивна розповідь (епос), б) особистий виступ оповідача (лірика), в) відтворення подій у дії (драма). Де виникли трагедія і комедія. Пояснення терміна «комедія» • 50
IV. Природні основи поезії. Первісний поділ поезії на епічну і сатирівську, пізніший — на трагедію і комедію. Виникнення трагедії • 51
V. Визначення комедії та її розвиток. Різниця між епосом і трагедією щодо їх обсягу • 54
VI. Визначення трагедії. Трагічне очищення. Елементи трагедії, визначення відповідних термінів. Порівняльне значення дії і фабули в трагедії • 56
VII. Поняття про суцільність і завершеність дії в трагедії. Тривалість дії («єдність часу») • 59
VIII. Поняття про єдність дії в трагедії • 61
IX. Завдання поета. Різниця між поезією та історією. Історичний та міфічний елементи в драмі. «Дивовижне» та його значення в трагедії • 62
X. Дія проста і заплутана • 64
XI. Елементи заплутаної дії — перипетія та впізнавання • 65
XII. Розподіл трагедії на частини, визначення відповідних термінів • 66
XIII. Події, що викликають співчуття і страх. Приклади з грецької трагедії • 67
XIV. Як треба викликати співчуття і страх. Які міфи слід брати для поетичного твору • 69
XV. Характери героїв трагедії та їх зображення • 72
XVI. Види впізнавання. Приклади впізнавання з грецької трагедії • 74
XVII. Поради поетам — як писати трагедію. Розвиток сюжету • 76
XVIII. Зав’язка і розв’язка, визначення цих понять. Значення зав’язки і розв’язки для характеристики трагедії. Відношення хору до інших частин трагедії • 78
XIX. Правила діалектичного розвитку думки в трагедії — предмет риторики. Правила інтонації при сценічному виконанні — справа актора і режисера • 80
XX. Елементи (частини) мови, визначення відповідних термінів. Речення • 81
XXI. Слова прості і складні, загальновживані, діалектизми, метафори, слова прикрашальні, удовжені, вкорочені, змінені. Розподіл слів на роди за закінченнями • 84
XXII. Достоїнства поетичної мови, умови їх досягнення. Приклади з грецької поезії • 87
XXIII. Перехід до епічної поезії. Різниця між епосом і історією. Перевага Гомера над іншими епічними поетами • 91
XXIV. Схожість між епосом і трагедією. Різниця між ними. Властивий епосові розмір. Заслуги Гомера в епічній поезії • 92
XXV. Нападки критики на поетів і способи їх спростування. Приклади помилок у поетів та їх аналіз • 95
XXVI. Порівняльна оцінка епосу і трагедії • 101
Коментарі. Й. Кобів • 104
Науково-популярне видання
Серія «Істини»
АРІСТОТЕЛЬ
ПОЕТИКА
Переклад з старогрецької
Головний редактор О. В. Красовицький
Відповідальна за випуск А. М. Гопаченко
Художній редактор О. А. Гугалова
Технічний редактор Г. С. Таран
Комп’ютерна верстка: О. В. Підлісна
Коректор Р. Є. Панченко
Підписано до друку 22.01.18.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поетика», після закриття браузера.
