Мирослава Білич - Діамантовий шрам, Мирослава Білич

Не всяка людина, що пізнала глибини свого розуму, пізнала глибини свого серця.

Ларошфуко

Руслан. 2017 рік

Я стояв біля вікна і робив спроби тверезо оцінити ситуацію, яка склалась. Намагався зрозуміти, коли все пішло шкереберть. Напевно, тоді, коли у моєму житті з’явився підставний напарник. Саме через нього зараз поранена нога і, що більше, в мене є полонянка. Ми могли переховувати коштовності і вміли це робити, а от живих людей – вперше. Саме тому невинна дівчина постраждала від рук моїх хлопців, тобто – від моїх. Та незнання законів не звільняє від відповідальності, тому виправдовуватись, посилаючись на незнання, безглуздо.

Коли марив від болю, гадав, що наснилась мені красива рятівниця. Думав, помираю від крововтрати і янгол у прекрасному обличчі явився, щоб врятувати від страждань. Блакитні очі і золоті коси. Бо яка ще дівчина могла прийти до золотого короля у марево. Її чарівні вуста просили заспокоїтись і довіритись. Здається, вона перша, кому хотілось довіритись без краю, без сумнівів і вагань.

Коли знову прийшов до тями, побачив свого лікаря і рідні стіни. Відпочивати часу не було, тому одразу дізнався про справи від хлопців. Лють і адреналін із потужністю розлились по тілу – вони забрали мого брата. Лютий захистив мене, попередив, а сам потрапив до рук зрадника. Якось це надто дивно, бо він спритний і хитрий, як же попався?

- Його треба негайно рятувати і повернути. Тільки як нам це зробити?

Думки вголос, щоб краще все осмислювати.

- Русий!

Я підняв погляд на свого помічника, другого після брата. Велет стояв, упевнений і похмурий, як завжди. Він нахабний беземоційний велетень, одним виглядом здатен вирішувати проблеми і закривати роти. Саме він колись допоміг юним хлопцям знайти точки з товаром у своїй країні, а потім і взагалі до нас перебрався. Ходили чутки, що справ наробив і втік, та це не вплинуло на стосунки, ніхто не ідеальний, ще й у нашому ризиковому заробітку.

- Кажи!

- Є дещо, що змусить Сірого повернути нашого брата. Та дівка, що тебе підлатала, – його наречена. Ось!

Велет простягнув папку із даними на ім’я «Лисенко Іванна Євгенівна». На фото одразу впізнав свою рятівницю. Значить, не примарилась, а дійсно була. У цю мить треба було радіти, бо козир дійсно цінний, однак щось всередині розлютилось і гірко занило. Сподобалась мені дівчина, миттєво, якісь незрозумілі почуття сколихнулись від її близькості і краси. Розуміння того, що вона належить іншому, та ще й лютому ворогові, розчарувало всі світлі почуття, мов слабкі лампочки, вони перегоріли. Я знав, що хлопці її не відпустять, бо бачила моє обличчя, тільки звідки вона з’явилась – і досі не міг зрозуміти.

Доки Велет розповідав, що відбувалося за час моєї відключки, я приходив у шок. Поки ми виясняли, хто з нас сильніший, всередині будівлі перебували люди. Схоже, цей факт став сюрпризом для обох сторін, а нас він ще й урятував. Невідомо де б я прокинувся, якби потрапив до рук Сірого, та й чи прокинувся б узагалі. Доля подарувала ще один шанс, і ми ним скористаємось на повну.

- Викликай Хакера, будемо домовлятись!

Через пів години я вже слухав довгі гудки і чекав на відповідь. А коли почув про брата, земля сколихнулась, із-під ніг втекла. Я не можу його втратити, і своє життя ладний віддати, не те, щоб дівчину. Тримати Лютого вони не мали за що, бо доказів проти нього немає. Хлопці спрацювали прозоро, тож він більше походив на постраждалого, ніж на нападника, абсолютно беззбройний. Такий у нас закон, не встигаєш врятувати життя – рятуй честь. Порушуючи встановлені для всіх закони, ми мусили обзавестись своїми – правильними і дієвими.

Я поставив свої умови, такі, щоб Сірий не просто вилікував брата, а щоб вважав його життя важливішим за своє. Не міг стриматись, тому словесно відлупцював ворога, хай відчуває те саме, що і я, хай боїться весь час за дорогу людину. Тепер треба якось із дівчиною все вирішити і вмовити тихо чекати її повернення додому.

- Де вона?

- У підвалі.

- Де?!

Заричав злісно на Велета, і той вперше розгубився від моєї реакції.

- У підвалі під альтанкою.

Я встав із крісла з болем у нозі і розлючено попрямував до виходу з будинку. Який у біса підвал? Якщо щось станеться з їхньою дівчиною, всі плани зруйнуються в мить. Ледь дійшов до альтанки, якось спустився сходами і відімкнув двері. Не встиг отямитись у сутінках, як перелякана дівчина вилетіла з приміщення і безсило опустилась на сходи. Вона хапала ротом повітря і задихалась, довге руде волосся розсипалось по плечах і навіть у напівтемряві віддавало золотом. Стало її дуже шкода, і за себе прикро, бо саме я не вгледів і дозволив з нею так вчинити. Так, вона дівчина ворога, та чи це її провина? Лікар наголосив, що з раною обійшлись дуже професіонально, та й якби не вона, серед живих мені б не бути.

Коли дівча трохи заспокоїлось, бо назвати її дівчиною чи жінкою було важко, я нахилився і з легкістю поставив її на ноги. Низька, худенька і тендітна, більше схожа на дитину. Скомандував іти за мною, щоб відвести її до будинку, у другу спальню. Нам обом зараз треба відпочити, а завтра вже вирішу, як з нею бути. Хоча навряд буде важко домовитись, не схожа вона на непокірну.

Тільки у кімнаті з хорошим освітленням вдалось розгледіти її вигляд. Блакитні очі заплакані і перелякані, у кутику губ – ранка, червона і набрякла, її вдарили в обличчя. Сорочка вся перемазана червоними плямами від крові, а ще розпорота по швах. Доповнили образ розбиті коліна, сині сліди на зап’ястях, очевидно, від мотузки, і зовсім босі ноги. Всередині підіймалась лють, бо починав розуміти, чиїх рук це справа. Запитав, хто це зробив, і отримав болючий удар під дих. Її сповнене ненависті «Ти!» змусило відчути себе покидьком, який дозволив познущатись із дівчини. Підлеглі люди – дзеркальне відображення свого ватажка, і моє відображення виявилось спотвореним.

Через пів години хлопці лупцювали Велета, а той і не думав пручатись і покірно приймав покарання. Якщо словами вони не розуміють, то пояснюватиму більш доступними методами. Після кількох хвилин уроку його відпустили і під руки завели у дім, буде наукою для всіх. Ми – грабіжники й аферисти, але не вбивці і не кривдники жінок. І хай хто порушить це правило, поплатиться за свій вчинок, отримає шанс побувати у ролі жертви, яка не може себе захистити.