Волтер Айзексон - Стів Джобс

— Захоплення ЛСД дало мені особливий досвід, який став однією з найважливіших речей у житті. ЛСД показує, що є інший бік монети, але ти не можеш згадати цього, коли дія наркотиків закінчується, хоч і знаєш це все одно. ЛСД підсилило моє усвідомлення того, що має бути важливим - винахід чудових речей замість заробляння грошей, повернення речей у потік історії та людську свідомість.

ATARI ТА ІНДІЯ

Філософія дзену та мистецтво ігрового дизайну

Atari

У лютому 1974 року, провівши півтора року в Рідському університеті, Джобс вирішує повернутися до батьків до Лос-Альтоса і шукати роботу. Останнє зробити було нескладно. У пікові періоди 1970-х відповідний розділ Sun Jose Mercury містив до 60 сторінок рекламних повідомлень про пошук фахівців у технічній сфері. Одна з таких рекламок привернула увагу й Стіва Джобса: «Заробляйте, граючись!». Того ж таки дня Стівен зайшов до приймальні виробника відеоігор Atari й заявив ’їхньому завкадрами, який і без того отетерів від його сандалів, нечупарної зачіски та вбрання, що він нікуди звідти не піде, поки його не візьмуть на роботу.

Засновником Atari був огрядний підприємець на ім’я Нолан Бушнел - харизматичний мрійник, дещо схожий на сніговика, ще один герой, яким можна захоплюватися. Ставши знаменитим, Бушнел любив роз’їжджати у «Роллс-ройсі», курити траву та проводити робочі наради, сидячи в гарячій ванні. Свій шарм він використовував як ефективний інструмент — умів і підлестити і залякати, а часом, завдяки силі свого характеру, досягти результатів, які інші вважали би неможливими в принципі. Такі риси були й у Фрідленда, Стівен Джобс лише починав цьому вчитися.

Головним інженером в Atari був Ел Алкорн — зріла й досвідчена людина, з хорошим почуттям гумору та міцними м’язами, який всіляко намагався матеріалізувати ідеї Бушнела, хоч інколи йому доводилося й пригашати ідейний запал керівника. На той час їхнім найбільшим успіхом була гра Pong, у ній двоє гравців намагалися влучити у світлу пляму на екрані («м’ячик»), рухаючи відповідними лініями, наче ракетками. (Якщо вам немає тридцяти, запитайте у батьків.)

Коли до приймальні Atari зайщов Джобс і почав вимагати, щоби його взяли на роботу, Алкорн був одним із тих, кого покликали на підмогу.

- Мені сказали: «У приймальні якийсь гіпі. Каже, що не піде звіцти, поки не візьмемо його на роботу. Викликати копів, чи ви з ним поговорите?». - «Давайте його сюди!» - відповів я.

Так Стівен Джобс став одним із п’ятдесяти перших працівників Atari. Працював він там техніком і заробляв 5 доларів за годину.

— Це, звісно, було дещо дивно — наймати когось, хто покинув Рід, - пригадує Апкорн. - Але щось у ньому таки було. Він був дуже розумний, із запалом до роботи й любов’ю до техніки.

Джобс мав працювати у парі з інженером Доном ЛенГом. Уже наступного дня Ленґ, людина строгих правил, скаржився на нового працівника;

- Цей пацан - смердючий гіпі. За що це мені? З ним неможливо працювати.

Стів Джобс був переконаний, що його жорстка веґанська дієта не лише знижує виділення слизу організмом, але й запобігає неприємному запаху тіла. Тож ясне діло, що жодними дезодорантами він не користувався. Це була хибна теорія.

Ленґ і багато інших колег хотіли, щоби Джобс пішов геть, але Бушнел знайшов компроміс.

— Для мене запах і поведінка не були аргументами, - пояснює Нолан Бушнел. — Так, Стів був не дуже приємною людиною, але чимось він мені подобався. Тому я запропонував йому працювати у нічну зміну. Це був спосіб не виганяти хлопця.

Джобс приходив на роботу, коли Ленґа й інших уже не було, і працював там майже всю ніч. Навіть будучи настільки ізольованим, він уславився своєю зухвалістю. Коли часом йому таки доводилося спілкуватися з колегами, він не соромився їх повідомляти, що вони «тупі придурки». Згадуючи ті часи, він, схоже, й далі так вважає:

- Єдина причина, чому я засяяв, — у тому, що всі навколо були ні на що не здатні.

Але, незважаючи на свою пихатість (а можливо, і завдяки їй), йому вдалося зачарувати головного боса Atari.

— У ньому було більше від філософа, аніж у будь-кого іншого, з ким я працював, - пригадує Бушнел. - Ми часто дискутували на тему свободи й детермінізму. Я схилявся до думки, що все радше визначено наперед, запрограмовано. Відповідно, якщо володіти точною інформацією, то можна передбачати дії людей. Стів обстоював протилежну точку зору.

Ті погляди Джобса узгоджувалися з його вірою у те, що силою волі можна змінювати реальність. Він також добре засвоїв манеру свого боса — грати виключно за власними правилами.

Джобс допоміг удосконалити декілька ігор, він розробляв мікросхеми та вигадував цікаві проекти. Крім того, він дуже цінував простоту ігор, які виготовляла компанія. Не було жодних інструкцій, тож ігри мали бути настільки прості, щоби будь-хто зумів розібратися в них. Лише гра «Зоряний шлях» містила інструкцію: «1. Вкиньте четвертак. 2. Уникайте Клінґонів» (вигадана іншопланетна цивілізація воїнів-гуманоїців; герої науково-фантастичного серіалу «Зоряний шлях». — Прим. пер.).

Проте не всі колеги Стівена Джобса його уникали. Він подружився з Роном Вейном — конструктором, який трохи раніше заснував власну компанію, що спеціалізувалася на виготовленні гральних автоматів. У підсумку він прогорів, але Джобс був у захопленні від самої ідеї, що можна створити власну фірму.

— Рон був дивовижним хлопцем, - розповідав Стів. - Він засновував фірми. Я ніколи раніше не зустрічав такого, як він.

Джобс запропонував об’єднати зусилля, готовий був узяти кредит на 50 тисяч доларів, щоби вони могли проектувати і продавати гральні автомати. Але Вейн тоді вже прогорів на інших своїх проектах, тож він відмовився:

— Я тоді сказав, що це був найкращий спосіб утратити п’ятдесят тисяч доларів. Але мені сподобалося, що в нього було достатньо нахабності, щоби зважитися розпочати власну справу.

Якось на вихідних Стів Джобс зайшов до Рона у гості - потеревенити на філософські теми, як вони зазвичай любили. В якийсь момент Вейн сказав, що має дещо йому розповісти.

— Думаю, я знаю про що ти, — відповів Стів. — Певно, тобі подобаються чоловіки.

Рон відповів ствердно.

— Це вперше хтось, кого я знав, виявився геєм, - пригадує Джобс. — Він якось дуже правильно