Атен-Фол - Промовляти мовчки (початок) , Атен-Фол

Зустріч пройшла успішно і сподівання на те, що чоловік здобуде собі сильних та надійних партнерів були цілком виправдані. Виявилося, що Логан не дарма протягом довгого часу очікував на зустріч з містером Трегером, так-як сторони підписали низку важливих документів і Логан міг з впевненістю розвивати свою справу, свій бізнес. Все закінчилося швидше аніж розраховував Логан і вже близько до обіду чоловік був вільним від справ, пов'язаних з його компанією. 
 

 - Барі, все пройшло добре! Я б навіть сказав, дуже добре, - виголошував свою радість Логан, набравши номер свого найкращого друга та незамінного помічника в паперових справах. Барі на протязі довгого часу займався вивченням законів та правознавства. Через це розмістився далеко не на останній сходинці в житті Логана. 
 

 - Чудово друже! Це просто чудово! Я вітаю тебе з твоєю черговою перемогою, - радісно відреагував чоловік на іншому боці слухавки. - Якщо ти зараз вільний, ми можемо зустрітися в барі " Старого Гарі " і трішечки відсвяткувати твою маленьку перемогу. Хоча, маленькою її важко назвати! Багато-хто лише тільки мріє про такого союзника як містер Трегер, - піднесено промовив чоловік. 
 

Годинник на стіні старої забігайлівки показував чотирнадцяту тридцять, а пара молодиків у ділових костюмах сьорбали темний напій з пивних бокалів. Чоловіки з давна були постійними клієнтами місцевого бару і навіть те, що даний заклад не зовсім пасував молодим бізнесменам, вони не збиралися проміняти " Старого Гарі " на інший, нехай навіть більш престижніший заклад для відпочинку. Чоловіки ще з університетських часів вподобали дванадцятий столик затишної забігайлівки і навіть дали один-одному обіцянку, що " Старий  Гарі " назавжди лишиться в їхньому житті. Сам власник бару Гарі Енсбер чудово знав хлопців і всіляко намагався підтримувати теплі відносини на протязі багатьох років. Мабуть саме через це, на столі під номером дванадцять, постійно стояла картонна табличка з надписом " зайнято ". 
 

 - Друже, в тебе залізні нерви, якщо ти йдосі витримуєш норовливість Тіни, - коли стіл було прикрашено черговим пустим бокалом, Барі з ненацька перейшов на сугубо особисту тему, яка і раніше обговорювалася чоловіками. 
 

 - Барі, я б не хотів про це зараз говорити, - почувши товариша обличчя Логана в мить змінилося, а очі чоловіка заповнив ледь помітний смуток, який міг побачити лишень близький друг, близька людина. 
 

 - Ой, зведе вона тебе з розуму! Ця твоя... Тіна, - уважно вдивляючись в очі товариша промовив Барі. Чоловік помічав зміни в поведінці кращого друга з тих пір, як Логан почав зустрічатися з Тіною. А особливо ці зміни стали помітними на протязі кількох останніх тижнів. Барі поважав товариша та його вибір, тому майже не говорив з ним про особисте..., про Тіну. Та ось тільки алкоголь розв'язував язика Барі і той міг з легким серцем поговорити про те, що його турбує в стосунках кращого друга. - Нууу... не подобається вона мені. Не подобається! Розумієш? Не щира вона з тобою друже, не щира, - Барі опустив погляд на дно порожнього бокала якось зачаровано дивлячись в пусту тару, начеб-то та в мить знову наповниться пивом. 
 

 - Ну чому ти так? Просто в неї своєрідний характер і до нього треба звикнути, - спокійно відповів чоловік. 
 

 - Ось...Ось я про що... Бачиш!? Те саме я говорив про свою..., ту... як там її було звати, Зої! Ти тоді сказав мені, що вона не мій типаж та я всерівно стояв на своєму і недослухався до твоїх порад. І що? Що з того вийшло! Тобі нагадати? Вона обібрала мене як тільки могла і тепер засмагає десь в Маямі зі своїм сутинером, - сказав Барі привернувши увагу відвідувачів, котрі сиділи за сусідніми столиками. 
 

 - Це інше, - лишаючись спокійним промовив Логан. 
 

 - Хлопці, вам ще пива? - почувся голос семидесяти річного чоловіка, котрий прокречав в бік дванадцятого столика, перебуваючи за барною стійкою. Гарі ніколи раніше не доводилося чути те, як сперечаються чоловіки, тому він вирішив таким чином втрутитися в їхню суперечку, котра набирала обертів.