Данило Борисович Яневський - Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти, Данило Борисович Яневський

Ще простіше: всі існуючі в світі законні Верховні ради та ложі Шотландського Статуту походять від ВРПЮ, одним з керівників якої і був. А. Макей.

Головний внесок А. Макея у світову масонерію — авторство так званих масонських «ландмарок». Тобто основних масонських принципів, які відрізняють їх організацію від будь-яких інших.

Всіх ландмарок 25 і вони такі:

1. Пізнавальні знаки та слова.

2. Поділ символічного масонства на три градуси.

3. Легенда третього градусу.

4. Братством керує головуючий офіцер, який називається Великий Майстер і обирається зі складу братів.

5. Великий Майстер має права головувати на будь-якому зібранні братства, де б і коли воно не відбувалося.

6. Великий Майстер має право дарувати право відкриття ложі та проведення робіт в ній.

7. Великий Майстер має право надавати дозвіл на посвяту будь-якого брата в будь-який градус без дотримання звичайної процедури.

8. Великий Майстер має право провадити посвяту до братства без дотримання звичайної процедури.

9. Масони повинні збиратися в ложах.

10. Коли брати збираються в ложі, ними повинні керувати Майстер та два стражі (дозорці).

11. Під час зібрання ложа має відповідним чином охоронятися.

12. Кожен масон має право на представництво в будь-яких загальних зборах братства, а також відповідним чином інструктувати своїх представників.

13. Кожен масон має право апелювати з приводу рішень своїх братів до Великої Ложі або до загального зібрання вільних мулярів.

14. Кожен масон має право відвідувати та бути присутнім на зібраннях будь-якої регулярної ложі.

15. Жоден відвідувач, невідомий присутнім братам або будь-якому одному з них, не має права входу до ложі, поки не відбуде опитування або іспит у відповідності із стародавніми традиціями.

16. Жодна ложа не має права втручатися у внутрішні справи іншої ложі або надавати градуси братам-членам інших лож.

17. Кожен масон зобов’язаний коритися масонському законодавству своєї юрисдикції (за місцем проживання), поза тим, є він членом будь-якої ложі або ні.

18. Кандидати на посвяту до братства мають відповідати певним вимогам.

19. Віра в існування Бога, якого називають Великий Архітектор (Будівничий) Всесвіту.

20. Віра у відродження до прийдешнього життя.

21. Книга Священного Закону є незмінною, незамінною та невід’ємною частиною оздоблення ложі.

22. Рівність масонів.

23. Таємниця організації.

24. Підстава спекулятивної (умоглядної) науки на оперативних (дієвих) началах, а також символічне використання та пояснення термінів даного. Абсолютно ремесла заради навчання релігійним та моральним принципам.

25. Ці ландмарки незмінні[2].

Але, перед тим, як ви зануритесь в процес пригадування знайомих літер (їх буде багато) та споглядання не завжди або недобре знайомих ілюстрацій (таких таки буде багато), наведу один текст, який дозволить читачеві скласти приблизне поняття того, як адепти Королівського Мистецтва (це ще одне самовизначення членів Ордену / Братства) трактують самих себе. Іншими словами, відповідають на питання: «хто ми?», «навіщо ми?», «куди прямуємо?»

Іншими словами, це один з варіантів пояснення насамперед самим собі місії та статусу Вільного Муляра.

Текст такий.

«…Абсолютно — тобто без будь-яких попередніх зауважень та передумов — кожен з нас є (або може бути) посланцем ВАВ. Тобто носієм та поширювачам Смислів, Ним сформульованих та на цей час нам об’явлених.

Для початку спробуємо розібратися із дефініціями.

Стандартне визначення таке: «Посол — голова першокласної дипломатичної місії, що представляє репрезентовану державу (це самозрозуміло), інституцію (наприклад спеціалізоване державне відомство), або особу (наприклад Папа Римський), або інтенцію (посол Ліги Націй й т. п.) до влади іншої держави чи міжнародної організації (наприклад посол до Rotary International)».

В деяких енциклопедичних довідниках можемо натрапити на таке несуперечливе зі щойно наведеним визначенням: «Амбасадор — дипломатичний представник найвищого рангу, уповноважений представник однієї держави до іншої».

Ключових слів тут принаймні два: «дипломатичний» та «представник».

Класичне визначення дипломатії міститься в Оксфордському словнику англійської мови: «Дипломатія — це здійснення міжнародних відносин шляхом переговорів; сукупність засобів, що їх використовують посли й посланники з метою забезпечення переговорного процесу; праця або мистецтво дипломата».

Отож, ставимо собі питання: ким є (або мають бути) Амбасадори ВАВ? Адже не всі з нас є професійними (чи призначеними з політичних міркувань) класичними дипломатами. І, отже, не всі і не завжди уявляємо, що таке «процесуальна дієздатність» і як її визначають (ящо визначають наші статутні документи?

Перебування в Братстві об’єктивно відкриває можливості пошуку відповідей там, де їх, власне, і треба шукати. Тобто в Плеромі.

Згідно із загальноприйнятим визначенням, πλήρωμα, або plerum — море Світла, місце перебування ВАВ, який еманує із себе вселенську благість, сукупність еонів.

Неоціненну допомогу тут (як і в багатьох інших випадках) знайдемо в Книзі Священного Закону. А саме, в другій її частині, яку ми, християни різних деномінацій, одностайно визнаємо Новим Завітом.

Одна з іпостасей (від грецького ὑπό-στᾰσεως, тобто «основа», «існування», «реальність», «дійсність», «сутність», «особистість») її головного Героя — іпостась Посередника. Посередника між Тим, хто послав Його, і тими, до яких Отець послав Свого улюбленого Сина.

Іншими словами, Ісус — мабуть, перший після Мойсея та Аарона — всесвітньо відомий Посередник (але не тільки Посередник) між Тим, хто формулює Смисли, та тими, кому ці Смисли адресовані. Саме ці адресати мають сакральний обов’язок — особливо ми, хто визнає себе адептами вчення ВАВ — виховувати в собі, плекати, розвивати, відкривати в інших Смисли, коди яких закладені в Книгах Священного Закону.

Першим серед них є любов до ВАВ, тобто до Творця Всіх Світів і Установителя Законів, по яких вони народжуються, функціонують та припиняють своє функціонування. І значить, що ця любов має розповсюджуватися на всіх, кому Він видав незбагненної цінності кредит — життя земне і життя вічне.

Одним з найважливіших є і любов до Закону, який дав Отець Небесний, ВАВ. Значить, зокрема, любов до народу, через який Він цей Закон нам оголосив. Побіжно, лише декількома словами означимо: рівень цивілізованості людини, спільноти, суспільства, держави саме і визначається ставленням до народу, через який Творець Всіх Світів оголосив свою Волю, оформлену в Декалозі.

Рівень цієї цивілізованості —