Калашнікова Лідія - Сила тяжіння. Частина 2, Калашнікова Лідія

Лінда поспіхом одягалась і намагалась заспокоїтись, бо серце калатало, як скажене.

Що, як Гаррі знову стане таким холодним і неприступним, як раніше? Що, коли вона налякала його своєю занадто активною поведінкою, й насправді він не збирався розпочинати стосунки з нею через страх, сумніви чи щось інше? І що, коли зараз він поводитиметься так, ніби нічого не було?

Ненсі казала, що хлопці часто втрачають інтерес до дівчат, коли отримують від них бажане. Що, коли це сталося, й вона більше не цікавить Гаррі?

Лінда навіть не змогла причепуритись як слід, бо руки тремтіли як у пропасниці. Коли вона підійшла й відчинила двері, Гаррі вже був усередині.

Лінда зачинила двері й застигла на місці.

Чомусь тоді, коли вони стояли на березі річки й хлопець обіймав її та говорив, що кохає, було простіше. А зараз вона не могла зробити крок уперед.

Якою нечупарою вона була в цих штанях! Це, звісно, зручний одяг, чоловікам пощастило постійно носити його. Але Гаррі, може, так не подобається, а вона, дурна гуска…

Яка ж вона прекрасна, думав хлопець, роздивляючись дівчину. Ідеальна. Хоч у штанях, хоч у сукні, хоч у…

Він обірвав думку, бо не мав права її розвивати. Виявилось, що в нього аж занадто багата й активна уява, й від того вуха й усе обличчя починали горіти так, наче їх палили у вогні.

-Ви… - видавив він, подумки даючи себе: ну скільки ще можна ось так не вправлятися з власним язиком і поводитись, як віслюк? - Ти…готова вчитися далі?

Це було занадто сміливо з його боку. Якщо дівчина надумала відіслати його геть, то це звучало навіть зухвало.

Лінда тихо видихнула з полегшенням. Він говорив їй «ти», а отже, ця домовленість досі діяла. Тоді інше теж в силі.

-Так - посміхнулась дівчина. Але підійти не могла, ноги чомусь підкошувалися й не хотіли її тримати.

Який же він привабливий, коли не тримає дистанцію! Перед очима раптом постав він без сорочки тоді, після боїв без правил…

Вона не відсилає його під три чорти? Гаррі кліпнув, усвідомлюючи, що дівчина захоплено дивиться на нього. І подумки наказав собі терміново припинити поводитись, як хлопчисько.

Отже, це його дівчина. Як би не дивно це звучало, і настільки б він сам цього не заслужив.

Він підійшов ближче, узяв її за руку й притягнув до себе.

Тепер на ній не було верхнього одягу. Він відчував, як обриси її тіла торкаються його, а її тепло проникає всередину нього, щоб назавжди оселитися десь дуже глибоко…

Рукам хотілося вивчати контури її тіла й надалі, щоб відчувати й знати їх краще, проте Гаррі не дозволив їм зрушити з місця. Алекс ніколи не забороняв собі цього, якщо хотів, але з Ліндою так не можна. Вона інша.