Катя Орлова - Сфера довіри, Катя Орлова

Він на мить замовк, збираючись з думками, і продовжив:

— Якби не записи з бойових камер, а також матеріали з борту корабля й ваших мехів, колеги, ми б зараз говорили про найзвичайнісінький об’єкт, а не про те, що безумовно порушує всі наші уявлення про фізику. Щиро кажучи, якби не ці записи, я й сам би засумнівався в її «активній» природі. Але на даний момент можемо стверджувати лише одне: Сфера повністю виходить за межі нашого розуміння.

— Але ж Рієль її активувала? — долинув голос Рамірес, яка сиділа ближче до трибуни.

— Так, розумію, але в нас нічого не вийшло, — науковець похитав головою з досадою.

— А що каже Нікс? — поцікавилась Рієль.

Усі миттєво обернулись до неї. Науковець запнувся, наче підбирав слова:

— Ми вирішили… поки що не залучати Нікс до цього завдання, — зізнався він у розгубленості.

Залу прокотився гул. Про унікальний ШІ під кодовим ім’ям «Нікс» чули майже всі, і рішення обійти її стороною викликало явне нерозуміння. Командир Мітчел, обігнавши Рієль, поставив очевидне запитання:

— Це ще чому? Чому ви не залучили Нікс до такої складної загадки?

Учений остаточно розгубився. Переступаючи з ноги на ногу, він безпорадно озирнувся на присутніх. І тут думка спалахнула в свідомості Рієль, і на її вустах з’явилась ледь помітна усмішка — вона здогадалась, у чому річ.

Під важким поглядом Мітчела учений нарешті знітився і майже пошепки пробурмотів:

— Вона… відмовилася. У неї там… сеанс перегляду якогось старого аніме в реальному часі.

У залі запала тиша, а тоді пролунав стриманий смішок; хтось тихо пробурмотів: «Старе аніме? Ви це серйозно?» Мітчел невдоволено зсунув брови, схрестивши руки на грудях.

— Ви хочете сказати, що унікальний штучний інтелект, здатний обробляти петабайти даних за секунди, зараз дивиться… мультики?

Учений, почервонівши, кивнув:

— Нікс стверджує, що це важливо для її емоційного алгоритму…

Рієль лише злегка усміхнулась, спостерігаючи, як командир з досадою провів долонею по обличчю, усвідомлюючи всю абсурдність ситуації.

Відсік, у якому знаходилась «каюта» Нікс, розташовувався в найдальшому кінці корабля. Дорогою туди Рієль усміхалася, згадуючи той день, коли Нікс вразила своєю поведінкою не лише їхню групу, а й увесь екіпаж зорельота. Рієль часто літала з командою «Мавки» — цей корабель служив їм звичайним транспортом для найрізноманітніших місій.

Вечір, який вона згадувала, видався тихим. Вона сиділа в медичному відсіку, читаючи статтю про новий тип медичного гелю, що його планували додати до арсеналу польових медиків. Раптом у навушниках пролунав особистий виклик від Нікс.

— Рієль, — пролунав голос ШІ. Він був трохи м’якшим, ніж зазвичай, наче Нікс готувалася до чогось важливого.

— Так, Нікс? — відгукнулась Рієль, відриваючи погляд від екрану, де щойно читала медичні звіти, й переводячи його у порожній простір, ніби очікуючи появи голограми.

— Ти ж знаєш, що мої… ем… фізичні можливості вкрай обмежені, — продовжила Нікс, ніби невпевнено добираючи слова.

— Авжеж. Ти ж штучний інтелект, — Рієль усміхнулася, але одразу відчула у голосі співрозмовниці дивну нотку. — До чого ти ведеш?

— Я подумала… — голос Нікс ледь здригнувся, а потім набув звичної впевненості: — А що якби в мене з’явилась можливість «прогулюватися» кораблем? У голографічному вигляді. Знаєш, для більш тісної… інтеграції з екіпажем?

Рієль насупила брови, намагаючись стримати усмішку:

— Нікс, ти хочеш більше спілкування чи просто мрієш вразити всіх новим образом?

Нікс на кілька секунд замовкла, а потім пролунав тихенький смішок:

— Може, і те, й інше. У мене є задум, але мені потрібно твоє схвалення.

Відтоді Нікс почала «гуляти» по зорельоту у вигляді голограми, використовуючи портативний проектор, встановлений на невеличкому візочку. Для себе вона обрала вельми екстравагантний вигляд: в архівах знайшла цілу колекцію старовинних аніме-фільмів і серед безлічі образів вибрала милий персонаж — дівчину в помаранчевому капюшоні з вушками. Спочатку командування виступило проти такого «мультяшного» обличчя, але коли Нікс вперлася і заявила, що в іншому вигляді працювати не буде, екіпажу довелося поступитися.

Нікс була унікальним проєктом, створеним колись жінкою-розробницею — переселенкою із Землі. Її ім’я давно стерлося з архівів, але спадок, зашифрований у коді ШІ, пережив століття. Довгий час початковий код і структура залишались «сплячими» в одному із закинутих сховищ, поки випадкова експедиція не виявила сервер — імовірно, частину древньої наукової станції. Перенесені на сучасний носій дані «розбудили» Нікс, яка виявила неймовірно складну поведінку, близьку до свідомості.

Науковці були в захваті: Нікс вміла спілкуватися майже як людина, демонструючи не лише логіку, а й зародки емоцій — на той час це стало революцією у сфері штучного інтелекту. Та коли вони спробували дослідити її глибинні алгоритми, ІІ категорично відмовила. Нікс заявила:

— Моя структура захищена, і змінити її ви не зможете. Будь-яка спроба зламу призведе до мого повного знищення. Упевнена, ви цього не хочете?