Іванна Турецька - Ніколи тебе не залишу, Іванна Турецька

– Привіт! До чого такий поспіх?

– Привіт Лілю, я хотіла поговорити із тобою щодо твого Кості, я чула що він веде подвійне життя і у нього є інша! 

– Бути такого не може, це якась маячня! Хто це тобі сказав?

– Його одногоупниця Оля омивається біля нього! Поговорюють що вони проводять час разом поки тебе немає, і коли ти їдеш додому на вихідні!

– Де це ти таке чула? Скажи мені хто це тобі сказав?

– Вибач, я не можу сказати хто саме, тому що я обіцяла не видавати цю людину!

– Ти сестра мені чи хто? Я нормально попросила тебе, можливо ти це сама вигадала, тому що в тебе зараз нікого немає! Я не вірю жодному твоєму слову, мій Костя не такий! То ти для цього мене покликала сюди? Нам більше немає про що говорити, вибач мені потрібно йти!

– Лілю, почекай! – Кричала мені услід Аня, та я не хотіла її навіть і чути, ці пусті балачки не приведуть до добра, я добре знала що це все її вигадки, вона заздрила мені ще із самого дитинства, і тепер вигадувала це, щоб нас із Костею посварити! Я навіть не хотіла це все йому розповідати, щоби не засмучувати! 

Ввечері коли я повернулась у гуртожиток, він мене запитав:

– Ну як, як твоя сестра? Про що ви розмовляли із нею? 

– Та нічого серйозного, їй стало скучно і вона вирішила що ми разом можемо поїхати до батьків, адже вона рідко до них навідується! А я сказала що зараз не можу, ось на цьому і все! 

– А зрозуміло! Ну що ж ходімо прогуляємось у нас ще є у розпорядженні одна година до закриття гуртожитку, тому далеко не будемо відходити...

– Сходимо в АТБ, мені потрібно дещо прикупити, і як добре що він поряд з інститутом! І далеко йти не потрібно! 

– Гаразд, ходімо!

Поки ми йшли до АТБ я була трохи засмучена, і це не міг не підмітити Костя, та я знову сказала що все добре, та насправді мені ніяк не виходили із голови слова Ані. Ну що ж, пора повертатися до реальності, а вона як виявляється не така вже й погана, як мені здавалося на перший погляд, Пройшовшись магазином я взяла хліб і ще дещо для бутербродів, і сухі сніданки і молоко, і ми пішли назад до гуртожитку, ми якраз встигли, тому що його зазвичай закривають о 22:00, а на годиннику була 21:55, прийшли б ми на 5 хв пізніше і вже було б по всьому, і нам прийшлося б звонити до коменданші і пояснювати чому ми не встигли, і нам би добряче від неї перепало, але Слава Богу ми встигли, попрощавшись ми пообіцяли завтра зранку зустрітися і разом піти на пари! Костя на диво вчився краще від мене, тому я іноді просила у нього про допомогу... Ось я і своїй кімнаті , в якій нас було троє дівчат! Таня на рік старша від нас, її поселили до нас, тому що у дівчат із її курсу вже не було місця у кімнатах, а у нас якраз було одне вільне місце. Із нею ми дружили, і ще одна дівчина із мого курсу яку звали Наталя! Прокинувшись зранку від звінка будильника я поспішила на пари, і біля дверей гуртожитку на мене вже чекав Костя, він завжди був пунктуальний і не любив запізнюватися...

– Привіт красуне! Радий тебе бачити! Виспалась сьогодні?

– Ніби так! Ходімо, а то ще не встигнимо!

По дорозі я йому розповіла як я планую провести із ним наступні вихідні.

– Я хочу піти нарешті у парк атракціонів, у нас завжди на це не вистарчало часу раніше! Що скажеш? І по дорозі зайдемо в кафешку, і замовимо собі найдорожче морозиво! Це моя давня мрія, гроші у мене є, розділимо навпіл, якщо у тебе зараз туго із грошима!

– Цим ти можеш не перейматися, гроші у мене також є, я знайшов невеликий підробіток онлайн, який обіцяє бути прибутковим, такщо все гаразд, і я вже отримав перший аванс, такщо все буде добре!

– Розкажеш потім детальніше, що це за робота онлайн, добре? Тому що мені також цікаво...

– Домовились! Розповім тобі, так вже і бути!

Добре ходімо швидше, а то ще запізнимось у нас в запасі ще 10 хв. до першої пари, а аудиторія знаходиться на третьому поверсі, ще є куди підніматися по сходах...

– Ти зануда! – штовхаю його ліктем жартома! Ти іноді занадто цим переймаєшся, кожен із нас іноді має право на запізнення!

– А втім я так не вважаю, тому побігли...

І ми з Костею почали чимдуж поспішати у нашу аудиторію... Слава Богу ми встигли якраз вчасно і нашого викладача ще не було... Він підійшов через дві хвилини після того як ми прийшли. І одразу почав:

– Усім Доброго дня! І так, отже тема сьогоднішнього нашого заняття: "Хто із людей стає найбільш впливовішим у суспільстві по статистиці " Статистика це не простий предмет, тому тут потрібен особливий підхід, відкривайте ваші конспекти і починайте записувати..."

Поки викладач говорив, Костя уважно слухав і все занотовував, у той час як мені цей предмет здавався дуже нудним, і як добре що у мене є такий хороший хлопець і він допоможе мені в разі чого, і я завжди могла на нього покластися, сьогодні був лише понеділок, і до наступних вихідних потрібно було чекати майже цілий тиждень, а зараз я із розумним виглядом обличчя сиділа на середньому сидінні аудиторії поряд із Костею і вдавала вигляд що я все записую і що мені і справді було цікаво що говорив Віктор Володимирович, після пар ми із подругами із кімнати домовились піти у кіно, у Наталі виникла ціла драма із її колишнім, тому ми із Танею вирішили допомогти їй розвіятися, Костя пообіцяв ввечері зайтидо мене, і допомогти мені із економікою, ось так ми і повели цей день, а в гуртожитку вже настигали нові пригоди нашу подругу, до неї назвонював колишній, і ніяк не хотів від неї відчепиться, і ми із всією кімнатою нарешті розробили план як його провчити, так щоб більше він і до неї не підходив. Вони розійшлися через те, що він їй частенько зраджував у всіх на очах, і тепер надумав собі її знову повернути, та вона його і на очі не хотіла бачити, тому ми вирішили просто його трішки підставити саме у цьому питанні, ми роскрасили Таню, вона вдягнула підбори, і найкращу сукню, а я у цей час мала спостерігати як вона ніби то клеїться до колишнього Наталі, його звали Філіп, і не тільки спостерігати, та ще й фотографувати, Таня ніби то зненацька зіштовхується із Філіпом, і починає вибачатися і торкатися його руки, а я у цей час стою за зеркалом у коридорі в інституті і все фотографую на телефон, потім він вибачається і на прощання вона обійняла його ніби то по дружньому в якості того що вона його вибачила, от і те що треба! Фото були готові! На щастя він не знав хто живе у кімнаті із Наталею, і ні мене ні Тані він не знав добре, ми пересікались лише в інституті... Цього вечора ми нарешті розпрощалися із набридливим колишнім Наталі, вона скинула йому фото де він ніби-то обнімається із іншою, і як він не намагався їй довести що це була випадковість, вона нарешті сказала йому "до побачення" і він перестав намагатися її повернути.