Olenka Ing - Віртуальні межі, Olenka Ing
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Він жив там, де навіть час ішов інакше. Де не було Wi-Fi, а думки були не для хмари, а для себе.
Арсен розпочинав свій день не зі скролінгу стрічки, а з чашки гіркого чаю, настояного на зібраних власноруч травах. Він мешкав на старій станції в Карпатах — колишній обсерваторії, яку ще в студентські роки перетворив на особисту лабораторію. Там, серед каміння, моху й туману, він шукав закономірності, яких не бачила жодна програма.
Його світ був аналоговим. Від записів у зошитах до механічних вимірювальних приладів. Усе, що можна було полагодити руками, йому здавалося надійнішим за будь-який чип.
— Як ти ще не здичавів? — сміялись колеги на конференціях, де він іноді з'являвся лише для того, щоб спростувати щось модне.
— Щоб здичавіти, треба спочатку бути прирученим, — відповідав Арсен з посмішкою.
Цього ранку він знову спостерігав за небом. Але сьогоднішні заміри були дивними. Поле радіохвиль пульсувало. Магнітна активність не відповідала жодним прогнозам. У його зошиті з’являлися все нові й нові питання, що розривали звичний ритм досліджень.
Інтуїція — те, чим він завжди керувався — підказувала: це не звичайний збій. Щось глобальне. І він відчував це в повітрі.
Увечері, коли Арсен спустився до села по хліб, телефони людей не працювали. Екрани чорні. Паніка ще не почалася, але тривога вже десь бродила серед вулиць. Хтось намагався перезавантажити авто, яке не реагувало. Діти плакали через відсутність мультиків.
— Знову якась буря? — спитав хлібодар.
— Це не буря, — відповів Арсен, — це щось глибше. Як збій у самій структурі системи.
Він повернувся в обсерваторію з відчуттям, що техніка — лише зовнішній прояв. Щось повзло знизу. Або згори. І це щось торкнеться кожного.
Але він ще не знав, що наступного ранку на порозі його кам’яної оселі стоятиме Віра — змучена, з рюкзаком за плечима, перелякана, але водночас сильна. І саме вона стане його викликом. Його питанням без рівняння.
А поки — ніч. Поки — тиша. І тріск старого радіо, в якому щось, нарешті, порушило мовчання…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Віртуальні межі, Olenka Ing», після закриття браузера.
