Марі-Анна Харт - Тіні забутих гріхів, Марі-Анна Харт

— Як щодо того, щоб перестати тягнути інтригу й просто сказати, чого ти хочеш? — Бакстер зобразила легку усмішку, хоча всередині все стискалося. — Я багато чого хочу, знаєш, — промовив він, ледь нахиляючись ближче. Вона зберегла нейтральний вираз обличчя, хоча в грудях відчувала глухе занепокоєння. — Буду вважати, що це комплімент, — сухо відповіла вона. — То як, ти готова дати все, що я хочу? Бакстер повільно відклала ганчірку, якою витирала барну стійку, і схрестила руки на грудях. — А ти впевнений, що тобі сподобається те, що я можу дати? — Давай перевіримо, — його голос був низьк — Ти далеко від своєї зграї, не забувай, — холодно відповіла вона. — І зараз ти знаходишся на землі проклятих. — Від своєї зграї чи від нашої?