Марія Люта - Наречена для дракона. Частина 2, Марія Люта

- Я?

- Поклянись, що допоможеш мені, - погляд гострий, пронизливий, що змушував тремтіти і коритися. Голос  різкий, владний, таким можна віддавати накази стотисячному війську. Ось тільки я вже, як зазначив сам імператор,  не була тою простачкою, що раніше.

- Не присягнуся, поки не дізнаюся, в чому річ.

Багратіон прицмокнув язиком і усміхнувся:

– Тепер я розумію Арденса. Але план відкрити не можу, я ще не все продумав. Можу лише сказати, що від цього залежатиме не тільки моє життя, а майбутнє Загір'я. Я знаю твоє ставлення до драконів, Анно, тож подумай добре. І погоджуйся.

Я стояла нерухомо, не приховуючи, що це рішення для мене нелегке. Важко відмовити імператору, та й небезпечно. Але грати в його ігри, в його країні, на його правилах, наосліп - це ж верх безумства!

Раптом я почула пружний удар м'яких лап об підлогу - це кіт зіскочив з підвіконня, пройшов до імператора, потерся об його ноги, ніби висловлював особливу довіру, і зник за дверима.

Знак? Ні, я не вірю у знаки...

- Погоджуйся, Анно, адже я імператор Загір'я.

... хіба зовсім трошки.

- Ви батько Арденса. Я згодна.

- Що ж, леді Анно, нехай так. Подбайте про принців двох країн і придумайте, як можна швидко і остаточно мене  вбити.

Що!? Я нервово хмикнула. Голова вже йшла кругом. Тут один із двох варіантів: Багратіон або безумець, або геній.

- О, це нескладно, - відповіла скептично, навіть не приховуючи сарказму, ще й недбало махнула рукою.  - Отруйник чудово справляється і без мене...

- Не поспішайте, леді. Далі найцікавіше...

Я помилилася: був третій варіант – божевільний геній. Адже план Його Величності був хороший, але божевільний від початку і до кінця.

За хвилину за імператором Загір'я зачинилися двері, а я лягла на кушетку і втупилася в стелю. Батько Арденса не провів у мене й півгодини, але, здавалося, забрав увесь залишок сил. Я дозволила собі ні про що не думати цілих п'ять хвилин, а потім різко встала і, більше не зволікаючи, покинула лікарню. Відбір ось-ось почнеться, а мені до центральної площі ще якось добиратися треба.