Джулія Ромуш - Пастка для Бродського, Джулія Ромуш

Розділ 14

******************************************************************************

Раз ... два ... три ... ВИДИХАЙ, Олеся, видихай! Я від страху залетіла в примірювальну, накинула зверху плаття. Так, це точно тебе врятує - дупа гола, й все одно стирчить назовні! Що ж мені робити? І якого біса я прийшла міряти ці чортові купальники??? Сиділа б собі в кабінеті, пила б каву та малювала б ескізи. Ні, чорт, поперлася сюди, повеселилася досхочу? А що ж ти тоді від страху трясешся на стільчику? Мене вже щосили трусить від страху, він направляється сюди.  

  

- ДЕ ВОНА???- Чую його рик і закриваю очі. Що буде, що буде?  

  

Він відсуває шторку, залітає, але шторку за собою знову закриває. Господи, ну хоч так, ніхто не побачить моєї ганьби, тільки почують. Я стою, розкривши очі від жаху, в той час, як він рухається на мене. Я, напевно, відкрила їх так широко, що на моєму обличчі нічого, крім очей і не залишилося. Він дивиться на мене, як бик на червону ганчірку, різко вириває моє плаття, яке я якось намагаюся притримувати тремтячими руками, і я стою в цьому ... Щоб його, купальнику перед ним.  

  

- Що це за чортівня на тобі??? – Повільно вимовляє кожне слово. Він це говорить і його очі стають тільки темніше з кожною секундою.

  

- Що це? Ти про що? - Я намагаюся легенько посміхнутися. Не вийде, так? Ага, зрозуміло, але ж варто було  спробувати.  

  

- Ти, мати твою, зараз мене хочеш довести до гріха?  

  

- Ні, ні, не потрібно. Я зараз тобі все поясню! Це все випадковість ... – кажу я і часто кліпаю очима. А що, раптом вийде на дурненьку впасти? Нехай думає, що я того ... на голову трошки хвора. Ой, напевно я не вгадала, він починає так дихати ... От же чорт і це явно не від того, що я така вся гарна.  

  

- Краще відповідай мені, а то станеться щось жахливе. І воно тобі не сподобається, малятко!  

  

- Я просто хотіла поміряти купальник, тут же видають безплатні раз на пів року. Ось я і вирішила приміряти один з них. – Ця усмішка на його обличчі не говорить мені ні про що хороше. Він окидає  мене поглядом.

  

- Добре, — каже він, і хапає мене за руку  

  

- Що ти робиш? – Я вже переходжу на ультразвук. Вчепилася в маленький залізний гачок для одягу в стіні, як за рятувальний круг. Ні, я не піду, не вийду!Це ганьба, всі побачать мене ось так. На мої очі вже починаю навертатися сльози.  

  

- Ти ж у басейн хотіла? Так от, якраз проведемо тест драйв! Ну що ж ти відмовляєшся? Відчепи пальчики, а то боляче буде! - В його очах є тільки злість - чорна, страшна злість.  

  

- Я прошу тебе, прошу ... - Все, з моїх очей полилися сльози, я вже вся тремчу ... – Я не хотіла... Ми просто хотіли посміятися... Хотіли, щоб було весело... Я не думала ... - заїкаюся і захлинаюся сльозами.  

  

- Лисенятко, заспокойся ... Не потрібно, – він вже підіймає мене з підлоги на яку я встигла сповзти, починає витирати мої сльози. Я дивлюся в його очі, зараз там тільки турбота про мене і ніжність. І раптом я піддаюся своїм бажанням, підводжуся на носочки, проводжу руками по його грудях... Ммм, так, мені подобається те, як він грає м'язами у мене під пальчиками! Я дивлюся йому в очі та ніжно цілую його в губи. Це не було схоже на наш перший поцілунок, це було так ... Солодко, блаженно... Він трохи притримує мене за талію, а потім несподівано відсторонюється.  

  

- Лисенятко, мені потрібно йти! Я їду сьогодні у відрядження, повернуся в суботу, і ми з тобою поговоримо. - Я стою в шоку... Він знову йде, тікає, нічого нормальним чином не сказавши ...  

  *************************************************************************

Від автора.  

Щиро дякую, що читаєте мою книгу. Мені дуже приємно, що Ви віддали перевагу моїм творам. Дуже прошу вас підтримати мене вподобайками. Пишіть мені коментарі. Можливо, десь щось не подобається? Або я щось упустила? Ваша підтримка дуже важлива для мене! Це моя перша книга. Дайте мені поштовх, щоб далі творити й радувати Вас своїми історіями. Дякую. 

****************************************************************************

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно