Fill - Артефакт Провідника: Печать Темряви, Fill

Розділ 16. Новий виклик

День був спокійним, але не тривалим. І хоч Ноель намагався налаштуватися на спокій після кількох неймовірних днів, він починав розуміти, що Сильва просто чекає на момент, щоб дати йому новий урок, навіть коли здається, що все вже заспокоїлося.

Вони вже кілька годин йшли через ліс, коли Сильва раптом зупинився. Це сталося так різко, що Ноель не встиг зрозуміти, що сталося, поки не побачив, як Сильва уважно дивиться вдалину.

— "Що тепер?" — запитав Ноель, злегка насторожено, не знаючи, чого чекати.

— "Не переживай, карапуз. Ти вже звик до несподіванок." — Сильва посміхнувся, але в його погляді була якась зосередженість, і цього Ноель не міг не помітити.

Ноель стояв, намагаючись розібратися в тому, що відбувається. Через кілька секунд перед ними з’явилася велика фігура, схожа на магічну істоту, що стояла, ховаючись в тіні дерев. Вона була величезною, з блискучими лускатими лапами, і її очі світлилися, як два смарагди.

— "І що це?" — запитав Ноель, спостерігаючи за істотою, що стояла перед ними.

— "Це виклик. Іди вперед." — Сильва відповів беземоційно, навіть не звертаючи на нього уваги.

Ноель розгублено подивився на нього. Він не міг зрозуміти, чому Сильва вирішив, що саме зараз йому потрібно проходити це випробування.

— "Я маю битися з нею?" — запитав він, намагаючись приховати своє хвилювання.

— "Ну звісно, карапуз. Що ти очікував? Я тут, щоб тренувати тебе, а не захищати від кожної дрібниці." — Сильва кинув погляд на Ноеля, і хоча його голос був спокійним, в ньому відчувався той самий лукавий підтекст.

Істота, побачивши, що вони наближаються, знову зашипіла і вперше зробила крок вперед, наче готова до бою. Але замість того, щоб атакувати, вона просто стояла і чекала, спостерігаючи за їхніми рухами.

— "Що це за монстр?" — знову запитав Ноель.

— "Це не монстр, а випробування," — відповів Сильва. — "Ти мусиш її перемогти, не вбиваючи. Просто доведи, що ти здатен."

Це був вже другий раз, коли йому доводилось боротися з чимось незвичайним, і з кожним новим випробуванням він почував себе все більш втомленим. Але Сильва, як завжди, не давав йому жодної хвилини спокою.

Він закрив очі на кілька секунд, зібравшись з силами, і, використовуючи магію світла, спрямував потік енергії в сторону істоти. Та, не очікуючи такого різкого нападу, відскочила назад, але не втекла. Вона знову поставила лапи на землю і рикнула, ніби кидаючи виклик.

— "Ну ось, тепер ти починаєш!" — вигукнув Сильва, явно задоволений, але його голос був знову спокійним. Він стояв, спостерігаючи, наче все це було частиною його плану.

Ноель не відповів, він зосередився на бою, намагаючись не дати собі велику перевагу. Кожен його рух, кожне застосування магії було випробуванням. Він усвідомлював, що не може відступити, але й не міг ризикувати своїм життям, бо чудовисько могло бути набагато сильніше, ніж він міг уявити.

Але Сильва стояв осторонь, не пропонуючи жодної допомоги. Істота почала атакувати, кидаючи великі шматки каміння та гілок в його напрямку, але Ноель ухилявся від ударів, використовуючи свої навички. Він знав, що якщо впаде — він не зможе більше стояти. Йому треба було перемогти.

Врешті-решт, коли істота, здається, почала втомлюватися від атак, Ноель зміг застосувати магію світла так, що її лапи злегка ослабли, і вона, здається, відступила.

— "Добре, карапуз. Ти здивував мене." — сказав Сильва, підходячи до нього, коли монстр відступив, і повернувся в гущавину лісу.

Ноель, тяжко дихаючи, подивився на Сильву, намагаючись відновити рівновагу.

— "Ну що, Сильва, я виграв? Що це було?" — запитав він, хоча й не очікував відповіді.

Сильва лише посміхнувся.

— "Це було твоє маленьке випробування, малий. Ти зміг перемогти її, не вбиваючи. А це велике досягнення."

Ноель все ще намагався оговтатися від емоцій, але почав розуміти, що це не просто тренування чи урок. Сильва кидає йому виклики на кожному кроці, тестуючи його на витривалість і силу.

— "Тепер ти готовий до наступного?" — Сильва обернувся до нього з лукавою посмішкою, і Ноель розумів: це було лише початок.

Зітхнувши, Ноель відкрив свій записник:

— "Що я тільки що пережив? Сильва, здається, вирішив, що це нормальний день для мене, і ось таке випробування! Виглядає, що кожен день з ним — це шанс дізнатися нові способи виживання. Не знаю, як я це витримаю, але сьогодні я переміг. Висновок:

1. Сильва завжди підкидатиме мені нові випробування, і я маю бути готовий до всього."

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍