Сімона - Моя пташка , Сімона
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лука:
Це якесь божевілля! Навіщо вона мене провокує?
Я залишився стояти на вулиці з повним нерозумінням даної ситуації!
- Піздец!
Треба чим скоріше вирішувати цю хуйню.
Скоро повернеться Захар.Він все ж таки поїхав на зустріч з батьком. Даремно я відпустив його одного,але залишити Еленію саму ми теж не могли.Звісно у нас є вірні люди які б могли забезпечити цілодобово охорону,та ми не хотіли вплутувати сюди когось стороннього.
Чую як до воріт під'їхала машина,повертаюсь до будинку.Цікаво як пройшла розмова з батьком.Захар заходить з незадоволеним лецем,тож мабуть переговори не призвели до вирішення проблеми.
У його в руках пакунки,перед від'їздом я нагадав йому,що дівчина не має одягу та приладів особистої гігієни.То сподіваюсь, що він купив все необхідне.
- Розповідай. Роблю нам каву.
- Адам наполягає щоб ми повернули дівчину.
- І?
- Я подав заяву на реєстрацію шлюбу.
- Що ти зробив? Блять ну ти і козел.
- Тільки так я зможу її врятувати! На мою закону дружину ніхто не зможе претендувати.Інакще вона власність Адама,і вони кинуть всі сили щоб її повернути. Ти забув що в них є так званий кодекс,вони будуть якою ціною відстоюють свою репутацію.
- К чорту, їх. Ти подумав про Еленію. Вона зовсім юна.Вона сама не розуміє ,що їй треба. Ти відбераєш її свободу,її життя. Вона не готова до дорослого життя,тим паче з таким як ти.
- А який, я?
- Не постійний! Ти зламаєш життя їй. Пограєшся і кинеш,ти завжди так робиш.
- Сказав тей у якого не було серйозних стосунків! Ти не краще за мене.
- Я не одружусь з жінкою яку знаю пару днів. Що ти знаєш про Еленію? Що вона любить, що не любить,яка вона коли плаче або сміється.Що її турбує? Чим хоче займатися?
- Ти чого так турбуєшся, може ти сам зацікавлений ?
- Пішов ти ! Придурок кінчений!
Я не витримую і йду.Зачиняюсь в кабінеті, добре що тут є що випити. Поченаю спорожнювати келих за келихом, а в голові поцілунок. - Вона сама не знає чого хоче.Вона ще дитина.
Не можна дозволити їм одружитися.Він занепастить її.
На дворі глубока ніч,я відчуваю що добряче нализався. - Треба пройтись.
На вулиці тепло,або ж мене гріє алкоголь.Чую кваканя жаб на річці і іду туди.
Чую щось окрім голосових жаб, хтось тихенько плаче. - Еленія? Це ти?
- А хто ж ще,може сидіти і нити як мале дівчисько. Звісно,що я.
- Можна до тебе?
- Так.
Дівчина витирає очі і трішки всміється мені.
- Що сталось,чому ти тут?
Бачу як ховає погляд, соромиться.
- Захар,щось утнув?
- Він хотів блискості а я злякалася і втікла.
Блять,сука.......
- У тебе це вперше?
- Так. Але я думала що зможу,що це нормально, якщо я вже погодилася стати його дружиною.
- Ти погодилася?
- Тільки так мене залишать в спокою.Захар мені все пояснив.
- Щоб ти знала,є інші варіанти.Тож якщо передумаєш виходити за Захара,я тобі допоможу.
- Які, варіанти?
Бачу її це зацікавило.- Не важливо,головне що вони є.
Еленія кладе голову мені на коліна:-Я замерзла.
Знімаю з себе футболку і вкиваю.Ми сиді так до самого ранку,мовчали,просто насолоджувались тишою і кваканям жаб.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя пташка , Сімона», після закриття браузера.