Марі-Анна Харт - Тіні забутих гріхів, Марі-Анна Харт

Бакстер зупинилася на порозі і на мить завмерла, дивлячись на нього. Вона відчула внутрішнє роздвоєння, намагаючись втримати себе від зайвих емоцій. Зрештою, вона зробила кілька кроків до нього і поставила піднос на підлогу поруч, не дивлячись йому в очі.

— Ось, їжа і вода, — коротко сказала вона, її голос був спокійним, але в ньому проглядалася напруга. Вона все ще тримала себе на відстані, намагаючись не показати своїх внутрішніх переживань.

Вона знову підняла очі на нього, але одразу ж опустила їх. Її руки все ще тремтіли, коли вона поправляла піднос, намагаючись не дозволити собі втратити контроль.

Бакстер мовчки стояла кілька секунд, оглядаючи його, а потім без зайвих слів повернулася до дверей. Її кроки звучали тихо, але в її серці була невідома біль.