Луцій Анней Сенека - Моральні листи до Луцілія

Сіра…

с. 63: Якщо бог додасть до цього ще [и] => й завтрашній день

с. 152: …ніж так і [витанцювує] => витанцьовує — від грудинки й до куприка.

с. 173: Вони [довтовічніші] => довговічніші.

с. 176: Користуючись повною [довіром] => довірою імператора…

с. 216: Але всіх їх об’єднує те, [щі] => що є в них рівним…

с. 413: …коли закликав республіку не хилитись, а зважитись на все [заддя] => задля свободи…

с. 422: Гляньмо, як це відбувається [насправі] => насправді!

с. 449: Але поки не знатимеш, чого варто уникати, а до чого [пориватися що] => пориватися, що потрібне, а що зайве…

с. 463: …наче спис, [пушений] => пущений могутнішою рукою.

с. 463: Тільки-но зауважиш, [Що] => що вони в такому настрої…

с. 537: …Як не цураєшся їх і дрібницями не [легковажишх] => легковажиш.

Примітки

1

Римська цифра тут і далі означає номер листа, наступна, арабська, — параграф.

2

Грецьке ethikos (лат. moralis) означає «звичаєвий», що стосується способу життя, поведінки.

3

Слово «філософія», за переказом, уперше вжив грецький мислитель Піфагор (VI ст. до н. е.).

4

Про людину — коваля своєї долі — говорив римський державний діяч Аппій Клавдій Сліпий (IV—III ст. до н. е.).

5

Грец. stoa — колона, стояк; в Атенах, в опертому на колонах, розмальованому Поліглотом портику викладав філософ Зенон, через те його послідовників називали стоїками.

6

Див. лист CVII, 11.

7

Цю та інші епіграми Сенеки див.: Всесвіт, 1976, № 8, с. 166–169.

8

Грец. diatribe — бесіда; популярний усний виклад етичних настанов, який започаткували кініки.

9

Ще Сенека Старший у своїх «Контроверсіях» нарікає на те, що серед сучасної йому молоді ніхто не заслуговує на те, щоб його назвати «мужем» (vir). Пор. в І. Франка, який теж звертається до юнацтва: «Я б мужів з вас повиводив» (Франко І. Твори у 50 т. — К., 1976. — Т. 3. — С. 268).

10

Ганнібал перемагав зброєю, але сам був переможений пороками (LI, 6); неперекладна гра слів та алітерація (armis vicit, vitiis victus) додає цій думці ще більшої переконливості.

11

Пор. у М. Рильського: «Спокійний розум серце ніжно гріє, Згасивши темні пристрасті і зло» (Рильський М. Зібр. творів у 20-ти т. — Т. 1. — К., 1983. — С. 65).

12

Чичибабин Б. Мои шестидесятые. Стихотворения. — К., 1990. — С. 191.

13

Див.: Lino Doppioni. Virgilio nell’arte e nel pensiero di Seneca. Firenze, 1937. У цьому детальному дослідженні не вказано, одначе, на вищеподану яскраву ремінісценцію з Вергілієвої «Енеїди».

14

Епітет, як відомо, це не тільки те, що «прикладається» до означуваного слова: він і накладається на нього.

15

На відомій картині К. Брюллова зображено місто, яке   п а д а є.

16

Див.: Рогович М., Кирик Д. Філософія Аристотеля на Україні (XIV — перша половина XVIII ст.) // Філософська думка. — 1978. — № 6. — С. 97.

17

Див.: Studia nad arianizmem. Warszawa, 1959; Ziomek J. Renesans. Warszawa, 1973. — S. 129–197; Паславський І. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці XVI — першій третині XVII ст. — К, 1984.

18

Див.: Захара И. Философское наследие Сенеки в Киево-Могилянской академии. Отечественная философская мысль XI–XVIII вв. и греческая культура. — К, 1991.

19

Рогович М. Теоретичні джерела філософії Григорія Сковороди: Методичні рекомендації для студентів. — Львів, 1993. — С. 12.

20

Згадаймо улюблений зразок мужності для стоїків — Муція Сцеволу, який, спокійно дивлячись ворогові в вічі, сам поклав правицю на жарівню, що була приготована йому для тортур.

21

Гиппиус В. Труды новой русской литературы. — М.; Л., 1948. — С. 28.

22

Цікаво, одначе, що в наш час саме німецький автор видав містку монографію про Сенеку в Іспанії: Blüher К. A. Seneca in Spanien. — Вегп u. München, 1969. Не менш цікавою і потрібного нині була б книжка «Сенека в Україні».

23

Рукописи перекладів І. Огоновського зберігаються в Центральному державному історичному архіві України у Львові (ф. 309, оп. 1, спр. 1844).

24

Цей переклад є першою повною українською інтерпретацією «Моральних листів до Луцілія» Луція Аннея Сенеки. Переклад зроблено за виданням: L. Annaei Senecae Ad Lucilium epistularum moralium quae aupersunt iterum edidit O. Hense. Lipsiae, Teubneri, 1914. До уваги взято також інші видання творів Сенеки.

25

В оригіналі collige: Сенека — один із перших «колекціонерів» часу — сповнених почуття й думки відтинків життя (пор. Горацієве Carpe diem — «Лови день!»).

26

Схожу думку знаходимо у поемі Гесіода «Роботи й дні», 369: «Безглузда ощадливість, що при самому дні». Тут і далі цитати подано в інтерпретації перекладача «Моральних листів до Луцілія».

27

В оригіналі ingenium — сукупність уроджених внутрішніх рис людини (хист, розум, вдача, талант тощо); буквальний відповідник (калька) в нашій мові — «врода» стосується лише зовнішніх, фізичних рис людини.

28

Сенека не раз виправдовує еклектизм своїх філософських поглядів; військова метафорика тут — уже традиційна (пор. у Горація: «перебіжчиком, голяк, пориваюсь у табір невибагливих» — Оди, III, 23).

29

Тобто в розумінні, яке притаманне істинній природі цього поняття, а не опінії (opinio), тобто загальній думці про нього; Сенека чітко диференціює два названі погляди на речі: проникливий філософський — і поверховий, хибний, прийнятий загалом.

30

В оригіналі vir bonus — ідеал людини й громадянина, що пов’язується із властивими староримській республіці «звичаями предків». Передається (у французьких, російських перекладах) як «людина добра»; у нашому перекладі переважно — «доброчесна людина».

31

Теофраст (372—288 до н. е.) — грецький філософ із Ересу, що на Лесбосі,