Марина Гриміч - Фріда

Соломон Кац знову відмовився на тій підставі, що пообіцяв його іншій особі, знову ж таки тримаючи у таємниці ім ’я Стефана Жевуського.

Втрачений ґешефт — додаткова 1 тисяча рублів».

«Дня 29-го, місяця листопада, року 1913-го до Соломона Каца прийшла Мариля Огінська, середня сестра Розалії Огіньської, померлої учора від зараження крові, і принесла на збереження Соломону Кацу пачку листів, перев'язаних рожевою стрічкою. Вона повідомила Соломонові Кацу останнє бажання померлої — передати листи в руки тільки одній людині, а саме Стефану Жевуському. Оскільки панєнка Мариля не згадала про кульчики, Соломон Кац не наважився нагадувати про цю таємницю померлої її сестрі Марилі.

Прибуток — 0, видаток — 0. Очевидно, можна зарахувати смарагдові кульчики покійної панєнки Рузі в прибуткову книгу закладених Соломону Кацу ювелірних виробів, що перейшли у його власність за невиплатою застави. Нехай християнський Бог простить панєнку Рузю за її гріхи і зробить її щасливою бодай на небесах».

«Дня 29-го, місяця листопада, року 1913-го Соломон Кац купив у начальника залізничної станції Бердичів Матвія Токмачова за 95 рублів швейцарську механічну модель залізниці для свого середнього сина Яші, про яку той його давно просив. У цей же день Соломон Кац заплатив бердичівському годинникарю Йоахіму Бебелю 7 рублів 50 копійок за ремонт механізму залізниці, яку той пообіцяв відремонтувати не пізніше ранку 30-го листопада, року 1913-го.

Видаток — 102 рублі 50 копійок».

«Ранку 30-го, місяця листопада, року 1913-го Соломон Кац заплатив ще 4 рублі 25 копійок Йоахіму Бабелю, за те, що той цілу ніч ремонтував складний механізм механічної залізниці.

Видаток — 4 рублі 25 копійок».

«Дня 31-го, місяця листопада, року 1913-го у Світлий День великої Суботи Соломон Кац возніс із вдячністю молитву єдиному Богові, що той уберіг його сина Яшу від жандармського погрому революційного гуртка, який було здійснено в ніч з 30-го на 31-е листопада, року 1913-го, і пожертвував Бердичівській синагозі 20 рублів. Яша Кац забув про засідання гуртка, бо цілий день розбирав швейцарську механічну залізницю Матвія Токмачова, намагаючись розібратися, як вона працює, а цілу наступну ніч збирав її, і зробив це не гірше від старого годинникаря Іоахіма Бабеля, який здер із Соломона Каца 11 рублів 75 копійок.

Видаток — 20 рублів».

«Дня 31-го, місяця листопада, року 1913-го Соломон Кац заплатив 50 копійок кучеру Іванові, щоб той привіз з хутора Ямної, з хати селянина на прізвисько Тихий, його кохану дружину Рахіль і любу донечку Берту, нехай Господь убереже їх від лихої долі.

Видаток — 50 копійок».

«Дня 1-го грудня, року 1913-го Соломона Каца ще раз відвідала старша сестра панєнки Рузі Огіньської, що померла від зараження крові, Теодозія Огінська, за чоловіком Дзєдківська, і зажадала від Соломона Каца доказів гріховного зв'язку її молодшої сестри Рузі з картярем і негідником Стефаном Жевуським, який і після смерті найменшої з доньок Огінських переслідує їхню родину: сьогодні він пустив собі кулю в лоба прямісінько у вітальні Огінських. Коли Соломон Кац сказав, що жодних доказів гріховного зв’язку він не має, вона запропонувала спершу сто, а потім триста рублів за правду. Соломон Кац ще раз сказав, що ні про що навіть не здогадується. Соломон Кац дуже засмутився через смерть Стефана Жевуського. Картяр і пияк, він, проте, залишався шляхетною людиною і надійним партнером у різних ґешефтах.

Втрачений прибуток — 300 рублів».

«Дня 5-го грудня, року 1913-го Соломон Кац передав через Ілька Непочотного Бердичівському кляштору, що згоден віддати решту Одеського товару за сім тисяч рублів. Передача товару відбудеться, як і минулого разу, на межі єврейського і кляшторського підземель.

Очікуваний прибуток — 7 тисяч рублів. Відповідно, ґешефт за другу половину товару з Одеси (разом з уже отриманими від Стефана Жевуського) становить 10 тисяч 500 рублів, аж страшно писати цю суму.

Слава Єдиному Богові і вічна хвала Духу Ґешефту!».

«Дня 15 грудня, року 1913-го Соломонові Кацу наснився дивний сон: немов Бердичівська Божа матір, якої він ніколи не бачив, бо не міг за своєю вірою входити в кляштор, пустила сльозу, піднявши догори свою п’ятерицю. Батько Соломона Каца вчив сина боятися і поважати не лише свого, а й чужих богів, тому Соломон Кац зрозумів цей сон як віщий і передав кляшторові як заповіт від Стефана Жевуського п’ять тисяч рублів (оскільки Матір Божа розчепірила п’ять пальців, вказуючи Соломонові, що робити), які пан Стефан заплатив за товар з Одеси. Соломон Кац залишив собі тисячу на можливі видатки у зв'язку зі скандалом, який розгорівся в Бердичеві через заборонене двома найгоноровішими польськими родинами волинської губернії Огінськими та Жевуськими кохання панєнки Розалії та пана Стефана, перша з яких померла, покалічивши себе у місцевого коновала, а другий з розпачу покінчив життя самогубством…»