Тетяна Барматті - Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті

– Гаразд, це дуже хороша новина, – кинув Сан, але по кислому обличчю чоловіка і не скажеш, що «дуже».

Виглядав темношкірий наг пригнічено, а ось Ларі навпаки, щиро привітав мене з цією прекрасною новиною, обіцяючи розповісти все, що він знає про світ і знайти найкращі книги, щоб я не сумувала і могла трохи розважити себе читанням. Стримавши фразу про те, що вже начиталася і зараз готова творити, насолоджуватися життям, я слухняно кивала, ледь не притупуючи на місці. Мені потрібні знання!

– Ніякої бібліотеки сьогодні, – суворо видихнув Сан, і його обличчя перетворилося на відчужену маску.

– Що означає «ніякої»? – Встала я в позу, приготувавшись відстоювати свої права. Я, звичайно, не феміністка, але й командувати собою не дам!

– Ти тільки прийшла до тями після втрати свідомості, тобі потрібен відпочинок, – м'яко промовив Сан, а я розгублено на нього подивилася, весь мій запал здувся, як кулька, адже це була моя брехня.

– Зі мною все добре…

– Не варто ризикувати своїм здоров'ям. До того ж, у тебе буде час подивитися і почитати.

Розкривши рота, я тут же його закрила, уважно подивившись на чоловіка. Мені здалося чи він натякає, що я нікуди не втечу?

_

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно