Маріанна Ласкава - Одна ніч з тобою змінить Все, Маріанна Ласкава

- Анжела!!

- добре-добре, поговоримо потім Віка! - сказала вона, повертаючись до своїх обов’язків

- так добре..

Анжела пішла до кабінету, а я пішла до бару і сіла до нього.

- все нормально?

- Так, Єгоре… - відповіла я, намагаючись зберегти спокій

- Віка скажи, а ти цієї п'ятниці вільна?? - запитав він, трохи нахилившись у мою сторону

- дивлячись для чого.. - відповіла я, вже підозрюючи, що він запропонує

- для ще одного побачення. - сказав він, його голос був повний впевненості

- Ну взагалі то ти вже казав що ми побачимося так що я планів не будувала інших. - сказала я, намагаючись здаватися байдужою

- добре, але .. - почав він, але затамувався

- Що? - запитала я, відчуваючи, як серце почало битися швидше

- У мене в п'ятницю буде зустріч з Дімою.

- З твоїм кузином ?

- Так .....

- значить зустріч переноситися на суботу? - запитала я, намагаючись зрозуміти, куди він клонить.

- ні.. ми побачимось….але… - сказав він, роблячи паузу

- Як? - запитала я, вже відчувши, що щось не так.

- А так, що ти підеш зі мною! - заявив він, наче це було само собою зрозумілим

- Що??? Я? Навіщо? - ледве не вигукнула я, здивовано відкриваючи очі

- Тому що я так хочу, і я вже йому сказав що буду не один! - відповів він, наче це було абсолютно нормально.

- Господи Болтов ти реально псих! -вигукнула я, вже не здатна стримувати емоції

- знаю, але все вже вирішено.

- а нічого що я тобі ніхто, і знайомі ми всього нічого? - спробувала я заперечити

- ні.

- я просто в шоці!!

- нічого скоро попустить.

Я просто була і в шоці і в сказі, і взагалі не розуміла, як він так міг??!! Взяти мене на зустріч зі своїм братом ???!!! Ось як? Ну тепер точно всі думатимуть, що я сплю з Єгором. Дідько!! Ну за що мені все це????!!!

І я вирішила що настав час мені додому інакше я його гада придушу, або вдарю бутилкою, або ще гірше, нап'юся і трахну, і це зовсім мене не тішить. І зробивши глибокий вдих, сказала:

- Єгоре?

- Що Віка?

- я, мабуть, піду додому пізно вже... і я втомилася...

- добре..

І я встала і вже хотіла йти, як він схвали мене за руку і сказав:

- не так швидко Віка.

- ем ..що??

- я тебе відвезу...

- не варто.

- я вже вирішив і це крапка!!

Ну і козел!!! Буде мені тут командувати!! Ще чого!!

- А я сказала НІ!!

На це він так спокійно подивився і так лякаюче сказав, що в мене чесно навіть мурашки по тілу побігли:

- Віка, якщо ти по-хорошому не підеш, я візьму тебе прямо тут, кину на свої плечі при всіх і насильно посаджу в свою машину!

- Ти що ???!!!

- Ти чула, що, так що подумай гарненько, чи варто це, того крихітка.

От козел.

- Гаразд!!

- Ось і розумниця, прийняла правильно рішення, а тепер пішли!

І ми встали і мовчки пішли, вийшли надвір, сіли в його машину, і поїхали, всю дорогу мовчали. Після приїзду я хотіла вже йти, але він сказав:

- Віка?

- Що?!!

- у п'ятницю, о 20:00 я за тобою заїду, тож будь готова!

- Хрін тобі Болтов!

– Вікторія! Я ж силою можу!

- Гаразд!!

- Тоді бувай  крихітка!

- бувай Болтов!

І я вискочила з його машини як пробка з нагрітого шампанського, і кулею додому, там ще так про всяк випадок зачинилася на всі замки і притулившись до дверей намагалася зрозуміти, у що я вляпалася, але відповіді я не знайшла, крім нічого хорошого з цієї зустрічі не вийде.

Через деякий час я пішла в спальню, переодяглася і пішла у ванну змила макіяж і лягла спати.