Віталій - Чому ми вороги?, Віталій

Розділ 17

Після жахливого замаху Аліна та Максим жили в постійному напруженні, відчуваючи невидиму присутність ворога, що чатував у тіні. Вони розуміли, що більше не можуть довіряти нікому, крім одне одного. Їхнє коло довіри звузилося до критичного мінімуму.

Максимів знайомий хакер, на ім'я Ігор, повідомив про перші результати свого розслідування. Йому вдалося відстежити IP-адресу, з якої надходили анонімні листи з погрозами та фотографіями їхніх зустрічей. IP-адреса належала одному з інтернет-провайдерів міста та була зареєстрована на підставну особу, що ускладнювало подальші пошуки. Проте, Ігор виявив, що цей IP-адреса кілька разів використовувався для входу в обліковий запис електронної пошти… професора Захарченка.

Ця інформація вразила Аліну та Максима, як удар грому серед ясного неба. Професор Захарченко! Людина, якій Аліна довіряла, яка допомагала їм у розшифровці листа, яка здавалася щиро зацікавленою у розкритті правди. Невже він міг їх зрадити?

Спочатку вони відкинули цю думку як абсурдну помилку. Але Ігор надав додаткові докази – метадані фотографій, отриманих Аліною, також вказували на пристрій, пов'язаний з обліковим записом професора.

Гіркий присмак зради отруїв їхні душі. Вони відчували себе беззахисними та розгубленими. Кому тепер вони могли довіряти? Якщо навіть їхній союзник виявився зрадником, то хто насправді стоїть за усіма цими погрозами та замахами?

Вони вирішили не робити поспішних висновків і спробувати з'ясувати мотиви професора Захарченка. Можливо, його обліковий запис був зламаний, або він сам став жертвою шантажу.

Максим обережно зв'язався з професором, повідомивши, що у них з'явилася нова інформація щодо розслідування і вони хотіли б зустрітися. Професор погодився, але його голос звучав якось напружено.

Зустріч відбулася в тому самому затишному кабінеті професора в університеті. Проте, цього разу атмосфера була зовсім іншою. Замість звичної доброзичливості в очах професора Аліна побачила тривогу та якусь приховану напругу.

Вони розповіли професору про анонімні листи та про результати розслідування Ігоря щодо IP-адреси. Професор слухав мовчки, його обличчя ставало дедалі блідішим.

Коли вони закінчили свою розповідь, він важко зітхнув і опустив голову.

– Це правда, – тихо промовив він. – Мій обліковий запис був зламаний. Мене шантажують

Аліна та Максим перезирнулися, відчуваючи полегшення, але водночас і нову тривогу. Хто і чому шантажує професора? І яку інформацію вони використовують проти нього?

Професор розповів їм жахливу історію. Кілька тижнів тому він отримав анонімний лист з погрозами розкрити компрометуючу інформацію про його особисте життя, якщо він не буде співпрацювати з ними та не передаватиме їм інформацію про хід їхнього розслідування. Вони також змусили його надати доступ до його електронної пошти.

Професор зізнався, що боявся за свою репутацію та кар'єру і тому змушений був виконувати їхні вимоги. Він дуже шкодував про свою зраду та запевнив Аліну та Максима, що ніколи б не хотів їм нашкодити.

Ця сповідь стала для них важким ударом. Людина, якій вони довіряли, опинилася в пастці та була змушена діяти проти них. Тепер вони розуміли, що їхні вороги проникли в їхнє найближче оточення та контролюють кожен їхній крок.

Професор також розповів їм, що шантажисти особливо цікавилися розшифровкою листа прабабусі Аліни та їхнім прогресом у пошуках зниклої реліквії. Це підтверджувало їхні підозри про те, що саме ця реліквія є ключем до розгадки всіх таємниць минулого.

Незважаючи на зраду, професор Захарченко висловив готовність допомогти їм у боротьбі з шантажистами. Він запропонував свою допомогу у виявленні їхньої особистості та розкритті їхніх планів.

Аліна та Максим відчували складні емоції. З одного боку, вони були розчаровані та ображені зрадою людини, якій довіряли. З іншого боку, вони розуміли, що професор сам став жертвою обставин і тепер щиро хоче їм допомогти.

Вони вирішили прийняти допомогу професора та об'єднати свої зусилля у боротьбі з невідомим ворогом. Тепер вони знали, що їм протистоїть не лише тінь минулого, але й реальні люди, які готові на все, щоб зберегти свої таємниці.

Зрада професора стала болючим уроком, але водночас і новим поштовхом до дії. Вони розуміли, що більше не можуть дозволити страху керувати ними. Вони повинні бути сильнішими та хитрішими за своїх ворогів, щоб розкрити правду та захистити себе та своїх близьких. Їхнє заборонене почуття та спільне прагнення до істини стали їхньою головною зброєю у цій небезпечній грі, де ціна помилки могла бути занадто високою. Тепер вони знали, що зрада може ховатися навіть серед тих, кому вони довіряли найбільше, але це не зламало їхньої рішучості дійти до кінця.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍