Alina Pero - Бунтарка та Бізнесмен, Alina Pero

Тимофій

Зустріч з партнерами знову була відкладена. Вже втретє за останній тиждень. Ігор дивився на мене з виразом безсилої люті, але я не міг інакше. Після того, що сталося з Ерою, після тієї нищівної промови перед журналістами, я не міг просто повернутися до звичних справ.
Ця зустріч була критично важливою. Мова йшла про фінансування проекту забудови парку – того самого парку, за який так відчайдушно боролася Ера. І тепер, коли моя репутація була підірвана, а акції компанії стрімко падали, партнери почали сумніватися у доцільності інвестування.
Я знав, що повинен переконати їх. Повинен запевнити, що проект все ще прибутковий, що криза мине. Але в глибині душі я вже не був у цьому впевнений. Слова Ери, її гнів, її розчарування – все це засіло в моїй голові, не даючи спокою.
Я дивився на плани майбутнього торговельного центру, розкладені на столі. Раніше я бачив у цьому лише цифри, графіки, потенційний прибуток. Тепер я бачив обличчя Ери, її очі, сповнені болю та звинувачення. І вперше за довгий час я відчув сумнів. Чи вартий цей проект такої ціни? Чи варте моє прагнення до успіху руйнування того, що було важливим для інших?
Ігор намагався мене підбадьорити, переконував у необхідності продовження будівництва. Він наводив аргументи, цифри, прогнози. Але я слухав його лише наполовину. Мої думки були далеко, з Ерою, з її боротьбою, з її правдою.
Я знав, що повинен прийняти рішення. І це рішення визначить не лише майбутнє компанії, але й моє власне майбутнє. Чи залишуся я тим самим безжальним бізнесменом, який ставить прибуток понад усе? Чи спробую виправити свої помилки, навіть якщо це коштуватиме мені дорого?
Зустріч з партнерами знову була відкладена. І я не знав, коли вона відбудеться. Бо перш ніж зустрітися з ними, я повинен був зустрітися з собою. І відповісти на питання, яке мучило мене останнім часом: хто я насправді? І чого я насправді хочу?