Alina Pero - Бунтарка та Бізнесмен, Alina Pero

Ера

Увечері я зустрілася з Лікою та Даном у нашому звичному місці – за столиком у кутку затишної кав'ярні. Розповіла їм про зустріч з професором та Тимофієм.
— Цей Ординський просто так не здається! — вигукнула Ліка, стукнувши кулаком по столу. — Спочатку обдурив тебе, а тепер ще й намагається через професора маніпулювати!
— Він навіть не дивився мені в очі, коли вибачався, — додала я з гіркотою. — Просто бурмотів щось про жаль.
— Козел, брехун і лицемір, — підсумував Дан, похитуючи головою. — Я ж казав, що від нього добра не чекай.
— Але професор має рацію, — зітхнула я. — Літературний конкурс дійсно важливий для університету. Я знаю, скільки зусиль він у нього вкладає. І студенти чекають на цю подію.
— То ти збираєшся йому допомагати після всього, що він зробив? — здивувалася Ліка.
— Не йому, — уточнила я. — Університету. Професору. Студентам. Я можу передати свої ідеї професору, допомогти з організаційними питаннями, не перетинаючись з Ординським.
— Це хоча б якось логічно, — погодився Дан. — Не варто через цього пройдисвіта підводити інших.
— Але будь обережна, Еро, — застерегла мене Ліка. — Він може спробувати скористатися твоєю допомогою.
— Я буду насторожі, — пообіцяла я. — Я більше не дозволю йому мене обдурити. Я допоможу з конкурсом, бо це важливо для університету. Але моя співпраця з Ординським закінчена.
Ми ще довго обговорювали цю ситуацію. Друзі підтримували моє рішення, але водночас висловлювали свою стурбованість. Вони боялися, що Тимофій знову спробує втрутитися в моє життя.
Повернувшись додому, я знову відкрила ноутбук і почала переглядати свої нотатки щодо літературного конкурсу. Ідеї все ще здавалися мені цікавими, і я відчула легке хвилювання від думки, що можу зробити свій внесок у цю подію.
Я вирішила сконцентруватися на творчому аспекті конкурсу, мінімізуючи будь-який контакт з Тимофієм. Я зв'яжуся з професором, передам йому свої пропозиції і, якщо знадобиться, допоможу з організацією дистанційно.
Ординський Тимофій Олександрович міг і далі вважати мене частиною своєї гри, але він помилявся. Я грала за своїми правилами. І в моїй грі для нього більше не було місця. Літературний конкурс стане моєю можливістю довести собі та іншим, що я можу бути сильною та принциповою, навіть після того, як мене зрадили. І що моя допомога університету не має нічого спільного з моїми стосунками з цим брехливим бізнесменом.