Тетяна Барматті - Фея - Повелителька часу, Тетяна Барматті
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Поспішаєте кудись?
– Поспішаю, – кивнула Ліра, скоса подивившись на свого несподіваного співрозмовника. Це був чоловік із легкою сивиною у волоссі, але невідомого віку і, звісно ж, дракон. – Не треба зі мною розмовляти, я боюся чужинців, – випалила вона завчену за останні дні фразу, яка добре допомагала впоратися із зайвою увагою інших.
– Звісно, – зробивши крок убік, чоловік продовжив іти поруч. Він не хотів лякати дівчину, але й не збирався відставати. Те, що він щойно побачив, дуже його зацікавило. – Не любите зрадників? – Поцікавився дракон, думаючи, як перейти до теми, що його хвилювала. У їхній Академії магії такі таланти просто необхідні, вже він, як ректор, це краще за всіх знає. І зовсім неважливо, що ця дівчина не має жодного стосунку до драконів.
– Хто такі зрадники? – Зупинившись і несхвально подивившись на незнайомця, запитала Ліра.
– Хе-хе, смішно.
– Не ходіть за мною, а то пошкодуєте, – пригрозила Ліра, не отримавши відповіді.
– Я бачив, що ви зробили.
– А ще я можу зробити дещо гірше. Мене бабуся навчила! – Випалила вона, згадавши, за словами бабусі, перевірений роками метод. Щоправда, ким перевірений метод, на жаль, вона зрозуміти не могла. Все-таки магія часу доволі рідкісна і у фей її вже кілька поколінь не було.
– І що ж ви зробите? – Уточнив ліниво Рідріх Четвертий, спадкоємець роду бордових драконів, з веселими іскорками в очах. Його ця розмова забавляла з кожною секундою тільки сильніше. Уперше він зустрів таку цікаву людську жінку, та ще й з такою явно унікальною магією.
Взагалі, сьогодні він хотів допомогти своєму кузену і показати йому, наскільки прекрасна його нова пасія, але йому навіть не довелося нічого робити самостійно. А це, чого брехати, стало для нього приємним сюрпризом. Все-таки, коли допомагаєш комусь, є ймовірність отримати у відповідь особливий жест вдячності. Він же не хотів стати ворогом свого кузена через своє співчутливе до його почуттів серце.
– Я можу не тільки сповільнити, а й прискорити деякі процеси. Причому тільки на певній частині тіла, щоб ніхто цього не помітив, – поділилася своїми вміннями фея, виразно подивившись на ту частину тіла дракона, яку вона могла зробити недієздатною. У всякому разі, вона довіряла баченню бабусі і готова була ризикнути.
Що ж, Ліра не прогадала, її план не тільки спрацював, а й змусив дракона відсахнутися. Чого брехати, ця перспектива привела дракона в жах!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фея - Повелителька часу, Тетяна Барматті», після закриття браузера.