Маріанна Ласкава - ЗустрІч З Тобою: Подарунок Чи Покарання, Маріанна Ласкава
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Клер.
Через деякий час я лежала на дивані в його міцних і таких теплих обіймах, немов так і треба, спочатку ми лежали, мовчки, було чути тільки наше важке дихання, і биття його серця, але потім коли дихання нормалізувалося, він сказав:
- Клер?
- що?
- Сподіваюся, ти зараз уже розумієш, що це все значить?
- і що ж ?
- що тепер мови про жодну дружбу між нам вже не буде ...
- розумію, але…
- Ніяких, АЛЕ, Клер!
- чому?
- Для цього вже пізно.. для всіх твоїх надуманих і нікому взагалі не потрібних «АЛЕ»
- Ерік… але, це….
- я все сказав, і навіть не сперечайся мила!
І я підняла голову з його грудей, подивилась на нього і сказала:
- Зате я не все сказала Джефферсон!
він з тяжко вдихнув і видихнув і сказав:
- Так, але я й так знаю, що ти можеш і хочеш сказати, так що не бачу в цьому ніякого сенсу.
- Ні, ти не знаєш!
- знаю… - з упевненістю сказав він
- так все мила тихо ... шшш..
І знову притягнув мене до своїх обіймів, обійняв так міцно, що чинити опір у мене не було сил і бажання..
- Хрен ти вгадав, що я буду тихо Ерік!
- мені, звичайно, подобатися коли ти сердишся, ти ще спокусливіша в цей момент, але зараз просто лежи тихо, гаразд?
- НІЗАЩО!
- Ну що ж ти сама напросилася!
І він перевернув мене на спину, руки затиснув у мене над головою, притиснувши їх однією своєю, і опинившись знову зверху і почав мене цілувати, поки не зрозумів що я більше не буду опиратися. Коли я заспокоїлася, він відпустив мене, ліг на спину, і знову обійняв мене. Після ми лежали обійнявшись, мовчки.
І згодом я вирішила, що так більше не може продовжуватися, інакше я просто не піду звідси, причому до ранку, і зараз мені краще все-таки піти, тому й сказала:
- Ерік, я думаю мені час….
- може ще побудеш?
- думаю не варто
- а може все таки залишишся?
- ні
- Як скажеш мила, тільки врахуй, я тебе сам відвезу, і ніяких таксі! і це навіть не обговорюється! Зрозуміло?
І я підвела голову і, подивившись на нього, сказала:
- Але ...
- навіть і не думай заперечувати!
- ох … гаразд - відповіла я, а що ще залишалося робити, все одно буде по його, я нікуди не дінуся
І він узяв мене за підборіддя і знову задоволено поцілував, тому що вийшло по його.
Після цього я піднялася і мовчки почала одягатися, він теж. Коли ми одяглися, він комусь подзвонив і сказав, що йде, потім узяв піджак, мене за руку і повів на стоянку. Там я побачила його червоний Jeep Cherokee .
Коли сіли то всередині я оглянула швидким поглядом, що салон був шикарний і зручний, з усіма наворотами, з огляду на те, що в цьому я не дуже розбиралася, то і вникати в це не хотіла. У машині він запитав мою адресу, і я сказала, і ми одразу поїхали.
Враховуючи невеликі пробки в цей час до мого будинку, ми дісталися приблизно за 30-40 хвилин. Зупинивши машину, на парковці, він, узявши мене за руку міцно її, стиснувши, таким чином не давши мені втекти швидко ніж треба. подивився на мене і спитав:
- ти як
- все добре
- точно?
- так
- точно все нормально?
- Так.
- слухай Може тебе провести до дверей?
- Ні дякую Еріку, далі я сама!
- а може, гарненько подумаєш, а мила?
- ні, я вже вирішила,
- точно?
- ТАК, знаєш по-моєму, ти вже отримав сьогодні, що хотів Ерік, навіть більше, ніж заслуговував…
- Ти помиляєшся, Клер я ще не все отримав, що хотів ...
- ось як?
- Так!
- я навіть не питатиму
- як знаєш..
- а може тоді на каву?
- тобі на ніч кава буде шкідлива!
- а десерт?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «ЗустрІч З Тобою: Подарунок Чи Покарання, Маріанна Ласкава», після закриття браузера.