denys storm and arcanum - Далекий край , denys storm and arcanum

– Та годі, і ти вибач, сама не знаю, що на мене найшло.

– Я після тієї зустрічі сама не своя.

– Після якої зустрічі? – здивовано запитала Женя.

– Та здалося мені щось, з того часу і сплю погано, і…

– Я теж бачила, ця істота зі свинячим п'ятаком.

– Що? Ні, це страшна жінка... Стій, а де ти бачила?

– Коли ми посварилися, я пішла по пляжу, там і бачила.

– Дивно, я бачила у саду.

– Що тут відбувається? – нервово запитала Женя.

– Нам треба з'ясувати, може, хтось ще бачив щось подібне.

– Ага, і як ми це зробимо, будемо підходити і питати чи бачили вони монстрів? – невдоволено сказала Женя.

– Ось так і робитимемо! – пробурчала Аня.

– Може запитати у малих? Вони хоча б не вважатимуть нас за ненормальних! – сказала Женя.

– Тим більше, вони зараз говорять про зникнення того хлопця і про те, що під вікнами у них постійно ходить хтось.

– Хороша ідея.

Дівчата пішли до натовпу молодших, які бурхливо щось обговорювали.

– Малята, а що ви тут обговорюєте? – запитала Женя, коли вони підійшли до дітей.

– А ти нам повіриш? – невпевнено запитала дівчинка, яка вийшла трохи вперед.

– Звичайно повірю, – запевнила їх Женя.

– А ось вихователька нам не повірила і сказала, що нам все здалося! – з образою сказав хлопчик, який стояв поруч із ними.

– Ми вам повіримо, розкажіть вже, що сталося, – з нетерпінням сказала Аня.

– Сьогодні вночі під нашими вікнами хтось знову ходив, як у той день, коли зник хлопчик, і за кілька днів пізніше, – сказав хлопчик.

– Так, воно таке страшне! З величезними іклами, червоними очима та величезними лапами, – сказав інший, і показав руками наскільки величезними були лапи.

– А сьогодні я прокинулася і побачила, що моєї сусідки немає, – тихо сказала дівчинка. – Воно і по мене скоро прийде, – жалібно промовила вона і заплакала.

– А вихователі сказали, що вона захворіла і її відвезли в лікарню, а ми бачили того монстра він точно її потяг у свій ліс! – сказали хором близнюки. Дівчата вислухали малечу і пішли назад на пляж.

– Що ти думаєш, про те, що розповіли малі? – запитала Аня.

– Я думаю, вони брехати не будуть, після того, що я побачила, я їм вірю.

– І що робити будемо?

– Потрібно більше дізнатися про це місце, хто тут був, коли і що тут робили, і ще потрібно знайти в книгах про цих демонів щось схоже на те, що ми бачили і те, що нам описали малі, – відповіла Женя.

– А тобі не страшно?

– Хоч як не страшно, а дізнатися треба, раптом вони знову до нас прийдуть.

– Твоя правда, треба дізнатися, що тут за чортівня відбувається.