Максим Іванович Кідрук - Твердиня

зі Швеції паперів, яких Левко не торкався з часу приїзду, висковзнув складений учетверо блокнотний аркуш.

Хлопцю здалося, що його серце вирізали лазером, воно випало з грудей і гепнулось до ніг, на підлогу, лишивши в грудях акуратну циліндричну дірку.

Він розгорнув аркуш. На ньому з обох боків йшли рівні ряди незрозумілих символів. Левко впізнав почерк Семена, хоча відчувалось, що росіянин поспішав — значки виходили не такими акуратними як завжди. В декількох місцях, гублячи рядок, який переписував, він похапцем замальовував і виправляв символи на нові, такі, що вважав правильними.

Спогади наплинули нізвідки й почали душити Левка. Він почувався так, наче плавав у герметичній кімнаті, яку поступово заповнювало водою, підбираючись ближче й ближче до стелі, і знаючи, що раніше чи пізніше він усе одно захлинеться.

На другій стороні листа символи обривались посередині. Схоже, Семену не вистачило часу записати все, що хотів.

Хлопець спробував пригадати хоча б слово з того, що казав йому товариш, віддаючи аркуші, але не зміг. Щойно в голові починала проступати картинка, як її, немов лавиною, зносило геть, а на її місці випирало видовище розбризканої по траві сірої мозкової речовини і розкиданих уламків черепа.

(не ‘би’айте! бу’ ‘аска! ‘и ‘о’ите ‘оми’ку, А’аро…)

Раптово Левко стрепенувся. Він подумав «аркуші». Не аркуш, а аркуші. Справді, у Сьоми було кілька аркушів! Хлопець кинувся перебирати документи (рекомендації, розклад занять, останні захищені практичні роботи, фрагменти магістерської) і невдовзі відшукав іще два аркуші, на одному з яких була таблиця відповідників між арабськими цифрами і знаками цивілізації Паїтіті, а на другому — формула календаря, що дозволяла перекодовувати дати.

Левко замислився. Навіщо це йому? Чи не краще викинути аркуші в смітник і забути про них, забути про все? Чорт забирай, йому знадобилось півроку, щоб відновити здоровий сон, для чого знову ятрити рани, які затяглися такою тонкою кіркою?

А тоді Левко згадав Семена. Востаннє, коли бачив росіянина живим. Фрази відновити не вдавалося, проте в голові пролітали, наче осколки після вибуху, уривки того, що говорив Семен за кілька хвилин до жахливої смерті.

(будь ласка… просто візьми це)

(бери аркуші й тікай)

(послухай мене!.. ПОЧУЙ мене!..)

Він мусить розкодувати дати. Навіть якщо це фарс, вигадка сивочолого фанатика, що кількадесят років длубає камені в надрах найзагадковіших руїн на планеті. Навіть якщо не спатиме ще півроку. І навіть… якщо з’їде після цього з глузду.

Бо таким було передсмертне бажання його друга.

Витративши півгодини, Левко створив таблицю в «Microsoft Excel», яка автоматично переганяла дати з формату, що використовувався людьми Паїтіті, у григоріанський календар, і один за одним ввів у неї рядки з Семенового аркуша.

Більшість дат були незнайомими. Хлопець запустив «Google» і взявся шукати. Обирав будь-яку з дат, вводив у пошуковому рядку і натискав «Enter». Після кожного натиску сервер видавав скупчення статей та фотографій про ту чи іншу катастрофу. Наприклад, у рядку № 2 справді стояла дата 15 квітня 1912-го, що було днем, коли потонув «Титанік», а число 1514 відповідало кількості загиблих на кораблі. У 17-му рядку стояла дата 27 березня 1977-го — цього дня в аеропорту Тенеріфе під час зльоту зіштовхнулися два «Boeing 747», загинуло 583 людини. За № 20 ховалось 1 вересня 1983-го, коли радянський перехоплювач збив авіалайнер «Korean Air Lines» (рейс 007), який випадково відхилився від курсу і залетів на територію СРСР. 269 пасажирів — усі, хто був на борту, — мертві (у п’ятій колонці було саме це число — 269).

Що далі Левко просувався по списку, то більше сум’яття охоплювало його. Він більше не читав статті, просто вводив дати і дивився, що за ними криється.

Рядок № 5 — 6 грудня 1917-го — вибух у канадському місті Галіфакс — французький транспортний корабель «Монблан», завантажений одною вибухівкою (піроксилін, тротил і пікринова кислота), зіштовхнувся з норвезьким кораблем «Імо», в результаті пожежі стався вибух, який розніс на друзки весь порт і більшу частину Галіфакса, загинуло близько 2000 людей.

Рядок № 7 — 16 грудня 1920-го — жахливий землетрус у Ганьсу — чи не найбільш смертоносний за всю історію спостережень, сила поштовхів сягнула максимуму — 12 балів, а кількість жертв перевищила чверть мільйона людей.

Рядок № 9 — 26 квітня 1942-го — вибух на вугільній шахті «Benxihu», Китай, що вбив 1549 шахтарів, — найбільша трагедія в історії вугільної промисловості.

Рядки № 10 і № 11 — відповідно, 6 та 9 серпня 1945-го — бомбардування атомними бомбами Хіросіми та Нагасакі.

Рядок № 12 — 9 травня 1960-го — вибух вугільного пилу на шахті «Laobaidong» біля міста Датонг, Китай — згоріло живцем і отруїлося чадним газом 682 робітники.

Рядок № 23 — 12 жовтня 1985-го — катастрофа рейсу 123 «Japan Airlines» — в польоті у «Boeing 747» відірвало вертикальний стабілізатор, і лайнер, втративши керування, впав у горах на півдні Японії, загинуло 510 людей.

Рядок № 24 — 26 квітня 1986-го — катастрофа на Чорнобильській АЕС.

Рядок № 26 — 4 червня 1989-го — залізнична катастрофа під Уфою в Росії — через аварію на трубопроводі «Сибір—Урал—Поволжя» хмара вуглеводнів заповнила долину, крізь яку йшов залізничний перегін «Аша — Улу-Теляк», в момент зустрічного проходження двох потягів № 211 «Новосибірськ—Адлер» та № 212 «Адлер—Новосибірськ» проскочила іскра, що спричинила вибух колосальної сили, загалом загинуло 575 пасажирів, серед яких 181 дитина.

Рядок № 27 — 29 червня 1995-го — обвал торгового центру «Sampoong Department Store» в Сеулі, Корея, під завалами загинуло 502 людини.

Рядок № 29 — теракти 11 вересня 2001-го…

Левко подивився на привезений з джунглів блокнотний листок. Звідки Сьома узяв усі ці дати? На Паїтіті не було Інтернету, і хлопець був певен, що росіянин не міг знати точну дату й кількість загиблих у катастрофі, скажімо, рейсу 981 «Turkish Airlines» 3 березня 1974 року. Швидше за все, це витівка Джейсона. Але для чого? І яким чином? Що потрібно було вигадати, щоб людина з настільки розвинутим аналітичним мисленням, як Семен, повірила в подібні несусвітні байки?

А раптом?..

Ні, це не може бути правдою. Хоча…

Левко зиркнув у кінець списку на зворотній стороні аркуша. Є можливість перевірити.

На жаль, лише два останні рядки стосувались майбутнього: Семену завадили, щойно він узявся занотовувати дати, які (ймовірно) описували катастрофи на початку 2013-го.

То були рядки № 34 і № 35. Третій день четвертого тижня першого місяця і восьмий день