Людмила Черниш - Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш

 - Та годі тобі, ніхто нічого не дізнається, якщо ми провернемо це у своїй кімнаті, - не відступала Ріна.

   Думаєте, вони від мене відстали? Як би не так. Понад годину не давали займатися домашніми завданнями, особливо, коли побачили яку чорну карту я спіймала. Вона проклинала людину, на яку насилається. І цей нещасний протягом кількох годин замість слів чи будь-яких звуків, з рота випускав мильні бульбашки.

   Може здатися, що це жарт чи прикол, нічого в цьому зловісного немає. Але ви тільки уявіть, як із цим впоратися студенту, якого навіть можуть покарати за таке. Так, можна викрутитися, мовляв ворожий факультет постарався. Але ж не всі професори розуміють такі моменти.

   Але й це не все. Кілька годин у роті буде смак мила. Ви хоч коли-небудь пробували його на смак? Ні? Ну й не пробуйте. Та й як у небезпечній ситуації покликати на допомогу? Бульбашками викласти слово SOS? Загалом, карта далеко не жартівлива, і експериментувати мені зовсім не хотілося.

   Ось тільки мої сусідки по кімнаті мали на всю цю ситуацію свою думку. Їм принципово хотілося знати, чи зможу я користуватися картами темного факультету. І навіть пішли на шантаж, мовляв, або пробуй, або підемо й доповімо Сідріку.

   І ось ми повертаємося на житловий поверх, прихопивши кілька книжок із собою. Змовницьки обговорюючи те, як діятимемо, якщо щось піде не за планом. Я ж мовчала і думала тільки про одне. Якщо в мене все вийде, тоді хтось явно вважатиме, що моє місце на іншому факультеті. Але ж я можу користуватися і білими картами. Тоді, де буде моє справжнє місце? Як і хто вирішуватиме це питання? І чи не стану я частиною відразу двох факультетів?

   Усе надто заплутано і дивно. Тож, тримаючи в руках чорну карту, готувалася застосувати її на Ріну, і молилася, щоб вона не спрацювала. Адже якщо все вийде, королі трьох факультетів цього так просто явно не залишать.