Вайлет Альвіно - Трохи більше ніж колишні, Вайлет Альвіно

– Так і планувалося. Але мій дорогий племінник нещодавно випустився з університету і захотів здобути перший досвід роботи. Я частенько в колі сім’ї розповідав про свою найулюбленішу команду – і він попросив влаштувати його саме під твоє керівництво.

– Зрозуміло… – зітхнула я. – Але було б краще, якби ви обговорили це зі мною. Та й брати людину зовсім без досвіду… це може створити проблеми.

– Алісо, я все чудово розумію, тому прошу тебе не хвилюватися. Вадим запевнив мене, що буде старатися з усіх сил. Він здібний, і я думаю, у нього все вийде. Ми ж усі з чогось починали.

– Але…

– І можеш не хвилюватися: якщо за місяць ви не спрацюєтеся, я переведу його під керівництво когось іншого. Обіцяю. – І благально подивився на мене. Ну і як я могла сказати «ні»?

– Добре. Випробувальний термін – один місяць. Не більше.

– Домовилися, – радісно погодився бос.

І хоч у мене не було особливого вибору, я ще не знала, наскільки пошкодую про своє рішення.