astrohameleon - Коханці Астрополіса. Крихітка для чемпіона., astrohameleon

Серед них був і той червоний з потворною зеленою пикою на боку. Його пілотував Сога Буну і, спостерігаючи за ним, королева Тамаріс задоволено посміхалася, оскільки після подолання другої нестабільної перешкоди, усі його суперники поступово залишалися далеко позаду. На жаль, серед них був і Курт Метьюз.

- Чому він сповільнюється? – запитала Пона. – Вони один за одним відриваються усе далі і далі… Невже сталася якась поломка, через яку він втратив керування?

- Можливо, у нього є якась своя хитра стратегія або він береже сили для швидкісного ривка, - відповіла королева Тамаріс, не зводячи свого цікавого погляду з яскравого, криваво-червоного боліда свого співвітчизника.

- Яка тут може бути стратегія?! – обурилася Пона на пасивні дії Курта. – Летіти потрібно вперед і при цьому швидко наздоганяти тих, хто попереду нього. Якщо зараз він продовжуватиме «повзти» наче черепаха, то фіналу йому не бачити!

- Помпонія, не варто робити ніяких припущень та поспішних висновків, адже гонка іще триває. Гадаю, що Курт Метьюз вже не один рік приймає участь у таких або подібних змаганнях, тому знає, що робить. Я ж лише сподіваюся, що з ним усе гаразд.

- Ну, судячи з його поведінки на гоночному треку, можна подумати, що йому стало зле, або він розгубився. Щоб здобути місце у фінальній гонці, зараз йому варто потрапити до півсотні фінішерів…

- Ну, щоб дізнатися чи зможе він це зробити, нам краще додивитися цю гонку до кінця.

- Так, Ваша Величність, Ви маєте рацію, - промовила Пона і мовчки продовжила спостерігати за тим, що відбувалося усередині сфери голографічного екрану.

Шалений рух космічних болідів не припинявся ні на мить. Через різні перешкоди, що були хитромудро змонтовані технічними працівниками та інженерами, які обслуговували гоночний трек, траекторії руху космічних болідів усіх учасників гонки з прямих поступово перетворювалися на закручені криві спіралі, про що свідчило допоміжне схематичне зображення, яке було розміщене угорі сфери голографічного екрану.

Чим складнішою та заплутанішою була траекторія руху того чи іншого учасника гонки, тим більше часу він витрачав на подолання дистанції та перешкод і тим самим віддалявся від участі у фінальній гонці. На щастя, у Курта вона була не занадто закрученою, що свідчило про обдумані дії і вдале проходження «стін» та інших рухомих і нерухомих об’єктів, що були розкидані по всьому просторі гоночного треку у доволі хаотичному порядку. Та як згодом зрозуміла Пона, він сильно додавав у швидкості під час проходження віражів і на кожному такому повороті у нього виходило зекономити близько кількох секунд.

А ще коментатори неодноразово наголошували те, що на корпусі його космічного боліда більше не було слідів від пошкоджень, що свідчило про його високу майстерність пілота. На відміну від нього, цього разу більшість інших пілотів-гонщиків губилися та панікували, коли розуміли, що не можуть опанувати себе і вже не дотримувалися обраної ними та їхніми тренерами стратегії подолання сповненої смертельно небезпечних перешкод дистанції.

Та, зрештою, не у всіх з них усе виходило з-під контролю, зокрема у Тревіса Джонса, Сога Буну, Райнхарта Ханке, Елвіса Шумана, Рити Кубік та іще кількох досвідчених та відомих пілотів-гонщиків. Курт Метьюз добре розумів це, тому з кожним наступним колом і намагався максимально пришвидшити свій рух на віражах. Такою і була його стратегія і з її допомогою він зміг поступово наблизитися до групи лідерів.

Затамувавши подих, Пона продовжувала спостерігати за рухом його космічного боліда, аж поки, пропустивши поперед себе зо два десятки спритніших суперників, він двадцять першим перетнув світлову фінішну смугу. Лише тоді вона змогла видихнути з полегшенням, а голосний та радісний крик королеви у супроводі її ж бурхливих аплодисментів, остаточно привів білявку до тями.

- Помпонія, Сога Буну потрапив до фіналу! – захоплено скрикнула королева Тамаріс, а потім, не стримуючи емоцій, міцно її обійняла усіма своїми шістьма верхніми кінцівками.

- Ваша Величність… - витиснула з себе Пона, відчуваючи неймовірну фізичну силу королеви.

- Ой, вибач… - промовила та, випускаючи свою новоспечену подружку з міцних обіймів, нарешті збагнувши  те, що ненароком завдала їй болю. – Зазвичай, як аристократка, на публіці я завжди змушена стримувати свої емоції, але Луна-202, чорт забирай, це – те місце, де я можу почуватися вільно і не згадувати про правила та етикет.

- Як я Вас розумію, - промовила білявка з милою посмішкою на обличчі, при цьому згадуючи докори батьків та повчання старшого брата, коли той черговий раз забирав її з відділку жандармерії, після того, як її доставили туди через хуліганство та бійку, які вона вчинила після добрячої пиятики. – І, вітаю з тим, що Ваш співвітчизник став одним з учасників фінальної гонки.

- Дякую, але і Курт Метьюз також стартуватиме у ній, - зауважила королева і лукаво посміхнулася. – Тож, тепер у тебе є гарний привід для зустрічі з ним.

- Але… - Пона розгубилася від такої прямолінійності та невимушеності королеви.

- Негайно забирайся геть звідсіля! Приведи себе до ладу і переодягнися у щось гарне та сексуальне. Не хочу ображати тебе своєю відвертістю, але у цьому офісному вбранні ти схожа на канцелярську щурицю. При зустрічі твій зовнішній вигляд повинен надихати хлопця, а не псувати йому настрій.

- Гаразд, Ви маєте рацію, - промовила Пона.

- Тоді я теж негайно повернуся у місто, але перед цим, згідно побажань Закеріаса, піду до ресторану і з метою перевиховання замовлю у тієї неслухняної Мамуни велику кількість складних у приготуванні страв. Нехай тільки спробує не впоратися з моїм замовленням.

- Звісно, Ви можете так вчинити, але я запропонувала б Вашій Величності замовити справді щось смачне у інших професійних кухарів, які працюють у її команді. Я ж впевнена у тому, що Мамуна вже перевиховалася на усі сто відсотків, але зараз вона має дуже багато інших справ. Я маю на увазі організацію нового кондитерського цеху. Не можна засмучувати замовників, затримуючи продукцію, на яку вони чекають, через виконання чиєїсь раптової кулінарної примхи.