Рік Вейкман (Wakeman) - Сварлива рок-зірка в літах, Рік Вейкман (Wakeman)

побачити. Спочатку це було не дружнє розставання, тому що інші хлопці вважали, що я повинен був залишитися з ними і спробувати щось розібрати в музичному плані – можливо, вони мали рацію, можливо, я повинен був залишитися і боротися за свій кут?...

Так чи інакше, Джон увійшов і сів біля мого ліжка. Він завжди називав мене Wake-Up[15].

- Як справи, Вейк-Ап? — запитав він.

- Зараз вже краще, Джон, мушу визнати. Це не дуже приємно.

- Ти хочеш повернутися до групи? — прямо запитав він.

- Ні, Джон, а чому ти питаєш?

- Тому що мені треба переконатися, що причина, чому ти тут, не має нічого спільного з твоїм рішенням покинути групу.

- Джон, це рішення не мало ніякого відношення до моєї ситуації. Мій спосіб життя вплинув на це, але причиною цього точно не рішення групи. До речі, я все ще відчуваю, що прийняв правильне рішення.

- Мені треба було почути це від тебе, — сказав Джон із помітним полегшенням.

- Дуже дякую і благословляю тебе за те, що прийшов.

Я запитав його, чи це було рішенням гурту відправити його до мене, але він сказав, що ні, це суто особиста справа. Ненавиджу вживати це слово, але цей маленький інцидент "зв’язав" нас; За останні три роки, коли я був у групі, ми з Джоном ніколи близько не спілкувалися, але той раз, коли він прийшов до лікарні, став ознакою дружби, яка збереглася з тих пір.

Я почав нудьгувати в лікарні, як нудьгували б і ви, але потім дізнався, що я можу отримати задоволення від таблеток броміду, які роздавали щодня. Я збирав стільки, скільки міг, і коли приходили консультанти, завжди з чашкою чаю кожен, я кидав їм таблетку в напій. Ходять чутки, що бромід пригнічує статевий потяг, тому я думаю, що протягом шести тижнів, які я провів у лікарні, я вплинув на більшість сексуальних життів консультантів. Вони, здавалося, навіть менше стали посміхатися з плином тижнів.

Одного разу мій менеджер, Брайан "Угода-на-День" Лейн, прийшов з доктором Тауерсом – дуже шанованою людиною, яка зробила першу трансплантацію серця павіана людині. Він спитав у "Угоди-на-День":

- Чи пан Вейкман забезпечений фінансово?

Навіщо йому це знати, думав я.

- Розумієте, — продовжив той, — схоже, містеру Вейкману реально потрібно вести себе спокійніше, ніж до цього. Очевидно, що його заняття не зовсім сприяє ні легкому життю, ні спокусам. Я справді маю йому порадити... - і в цей момент він подивився прямо на мене, - …припинити гастролі, антисоціальну поведінку та надмірності, я справді не можу цього дозволити йому в світлі його поточного стану.

Я сидів там, слухав і думав: Чорт, я не збираюся йти цим шляхом, що ж мені робити?

Коли ккардіохірург пішов, це змусило мене задуматися і про мої фінанси, і про майбутнє. Якщо те, що він говорив, було правдою, і я ніколи більше не зможу гастролювати, тоді мені потрібна якась підтримка.

Якщо це так, я краще напишу ще один альбом, і швидко.

Ось як я прийшов до написання "Короля Артура".

Я вже трохи почав працювати над новим проектом, але Crystal Palace і моє слабке здоров’я перешкодили прогресу. Отже, продовживши з того місця, де зупинився, я взяв папір, ручку й написав більшу частину Короля Артура в лікарні. Можливо, не дивно, що більша частина цього проекту стала досить автобіографічною – наприклад, через мою ситуацію в лікарні, "Остання битва" (там, де мій друг-скейтер мав покінчити життя самогубством! Ви самі побачите...) була також і про моє скрутне становище, наскільки була і про короля Артура – тут було багато паралелей. Я розповім вам докладніше.

У будь-якому разі, через шість тижнів мене виписали з лікарні на шляху до одужання. У моїх вухах і досі звучить порада доктора Тауерза про те, щоб не гастролювати та не працювати довго після робочого часу... Я пішов у студію, щоб записати короля Артура.

То чи я прислухався до його поради?

Не зовсім, ні.

Я кинув палити, як вони наполягали ... але просто перейшов на сигари; Спочатку я зменшив вживання алкоголю, але це тривало недовго, і через кілька місяців я знову вживав його у величезній кількості.

Чому

Я один з тих людей, які роблять все на межі. На цьому етапі я не міг вийти за кордони і випити келих або два вина за вечерею, це могла б бути і пара пляшок і півпляшки бренді.

Коли я курив сигарети, завжди три десятки з гаком на день.

У мене ніколи не було однієї машини, я хочу сказати, що колись у мене їх було двадцять дві.

Дружини – у мене було три розлучення, і мій четвертий шлюб не за горами.

Волосся – довге, ідеально спущене на спину.

Я не просто підтримував футбольний клуб, я купив його.

Все на межі: випивка, сигарети, машини, дружини, волосся, футбол ... І всі вони дорого обходились мені!