Джеймс С. А. Корі - Війна Калібана

виглядала високою і суворою у свіжовипрані капітанській формі і магнітних черевиках.

Капітан Естанца командувала «Сомнамбулістом» десять років перед атакою піратів, при якій і втратила життя. Голден вважав, що заміна відповідає регаліям.

Позаду неї розташувався насуплений Амос, у костюмі з патчем головного інженера. Навіть в умовах мікрогравітації на їх поточній орбіті навколо Ґанімеду, він виглядав зсутуленим. Джим робив усе для того, аби удавати позу і дещо розлючений вираз обличчя.

Шлюзування завершилось, і внутрішні двері відійшли вбік. Шість морпіхів у повних бойових обладунках і молодший лейтенант у простому скафандр клацнули, вмикаючи магнітні підошви. Лейтенант швидко огледів команду і щось по відмічав щось у своєму терміналі. Він виглядав таким самим замученим як і Амос. Голден міркував, що нещасний молодий офіцер виконуючи гівняний обов’язок висаджуватися на кораблі увесь день, так само поспішав закінчити процедуру, як і вони поспішали спекатись його.

- Ровена Естанца, капітан і мажоритарний власник приписаного до Церери ваговоза «Плачучий сомнамбуліст», - він не зробив це питанням, але Наомі відповіла:

- Так, сер.

- Мені подобається ім’я, - лейтенант навіть не відірвався від терміналу.

- Сер?

- Ім’я корабля. Воно незвичне. Клянуся, якщо я висаджусь ще хоч на одному кораблі названому на честь чиєїсь дитини чи дівчини14, з якою колись був проведений чарівний вікенд на Титані, я почну штрафувати людей просто за брак креативності.

Голден відчув, як напруга зароджується в основі хребта і піднімається до скальпу. Цей лейтенантик може бути зморений роботою, але він розумний і проникливий, що тут-таки одразу і було продемонстровано.

- Ну, цей саме названий на честь сопливих трьох місяців, які я провела на Титані, після того, як він мене покинув, - сказала Наомі з посмішкою, - непогана річ на перспективу, можливо. Хоча мені варт було назвати його на честь моєї золотої рибки.

Лейтенантова голова раптом піднялася, потім він почав реготати:

- Дякую, капітане. Це я вперше сьогодні засміявся. Всі інші налякані до усирачки, а ці шість шматків м’яса, - він вказав на морпіхів позаду, - позбавлені почуття гумору хімічним способом.

Джим зиркнув на Амоса. Це він фліртує з нею? Я думаю що він фліртує з нею. Мармиза механіка могла означати будь-що.

Лейтенант щось натиснув на терміналі і мовив:

- Протеїн, вітамінні добавки, очищувачі води і антибіотики. Можу я швиденько глянути?

- Так, сер, - вказуючи жестом на люк, - прямо сюди, будь-ласка.

Вона вийшла, офіцер ООН і два морпіхи вервечкою посунули слідом. Інші четверо розташувались у тривожних позах біля повітряного шлюзу. Амос штрикнув Джима ліктем аби привернути його увагу, потім запитав:

- Як у вас, хлопці, сьогодні справи?

Морпіхи ігнорували його.

- Я сказав моєму приятелю, ага, так і казав, типу, «Закладаюсь, ці веселенькі жерстяні костюмчики носять для того, аби приховати щось сороміцьке у штанях»

Голден закрив очі і почав надсилати Амосу психічні накази стулити пельку. Не спрацювало.

- Типу усе це прикольне хай-текове приладдя, поприв’язуване з усіх боків але єдину річ воно не дозволяє – це почухати яйця. Чи, боронь Боже, ви зламаєтесь і тре’ буде для чогось звільнити місце.

Джим відкрив очі. Тепер морпіхи вирячились на Амоса, але не поворухнулися і не заговорили.

Капітан посунувся у далекий куток кімнати і намагався злитися з стіною. Та в його бік ніхто навіть не глянув.

- Тож, - вів своєї Амос, голосом сповненим щирими, товариськими нотами, - є в мене одна теорія, у якій ви хлопці, я сподіваюсь, допоможете мені дати ладу.

Найближчий морпіх зробив півкроку вперед і цим обмежився.

- Моя теорія така: аби уникнути всіх проблем, вони подумали наперед і відрізали усі тії частини, які можуть заплутатися у костюмі. Ну й на додачу це зменшить ваші намагання пижувати один одного довгими, холодними ночами на борту.

Морпіх зробив ще один крок і Амос миттєво ступив йому на зустріч аби зменшити дистанцію. Стоячи настільки близько, що його дихання туманило лицьову пластину броні морпіха, Амос додав: - Давай на чистоту, Джо. Цей костюм зовні повністю анатомічно коректний, чи не так?

Довга, напружена тиша була нарешті порушена, коли хтось у люці прочистив горло, і лейтенант вийшов у коридор.

- Якісь проблеми?

Амос посміхнувся і відступив назад:

- Нє, просто знайомлюсь з хлопцями і дівчатами, відмінниками бойового навчання на яких витрачаються мої податки.

- Сержанте? – запитав лейтенант.

- Ні сер. Жодних проблем.

Лейтенант повернувся і потис Наґаті руку:

- Капітане Естанца, було дуже приємно. Наші люди скоро передадуть по радіо дані для посадки. Я впевнений що люди Ґанімеду будуть вдячні за доставлені вами припаси.

- Були раді допомогти, - попрощалася Наомі і подарувала лейтенанту діамантову посмішку.

Коли вояки ООН пройшли зворотнє шлюзування і відчалили на своєму скіфі, Наомі видихнула і почала масажувати щоки.

- Якби мені довелося посміхатися ще на секунду довше, то обличчя просто репнуло б.

Голден ухопив Амоса за рукав і запитав крізь зуби:

- Що. Це. Був. За. Нахуй?

- Що? - не зрозуміла Наґата.

- Поки вас не було, Амос тут пробував зробити все можливе, аби розізлити морпіхів. Я здивований що вони не встрелили його і мене на додачу.

Амос глипнув на джимову долоню, яка все ще стискала його руку але не зробив жодного руху аби звільнитися.

- Кепе, ти кльовий парєнь, але кепський контрабандист.

- Що? – знову перепитала жінка.

- Капітан так нервував, що навіть я почав вважати що тут щось буде. Тож я відволікав увагу морпіхів, поки ви не повернулися, - пояснив здоровило, - а, і ще: вони не можуть тебе встрелити, поки ти їх не торкнешся або не дістанеш зброю. Ти ж був оонівським флотським хлопчиком. Маєш пам’ятати правила.

- Тож..- почав Джим.

- Тож,- перебив його механік, - якщо лейтенант поцікавиться у них щодо нас, вони розкажуть йому про холопа-інженера, що стояв перед ними, а не про нервового парубка, з нерівною бородою, що намагався сховатися в куточку.

- Холєра, - відповів капітан.

- Ти справний капітан, і я тобі завжди у бійці прикрию спину. Але злодій з тебе гівняний. Ти просто не знаєш як бути кимось, крім себе самого.

Наомі втрутилась з пропозицією:

- Хочеш знову стати капітаном? Бо це кепська робота.

 

- Ґанімед-контроль, це «Сомнамбуліст», повторюємо запит на призначення посадкового майданчика, - сказала Наомі у мікрофон, - ми пройшли контроль патруля ООН, а ви