О. М. Мірошниченко - Науково-практичний коментар Земельного кодексу України

среду // Сб. трудов II Советско-американского симпозиума "Всесторонний анализ окружающей природной среды. - Ленинград: Гидрометеоиздат. - 1976. - С. 16. ">[75]. І поряд із наявністю формально встановлених нормативів зберігає своє значення загальне, оціночне визначення екологічної безпеки, сформульоване, як вже зазначалося, у ст. 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

На наш погляд, перспективи вдосконалення законодавчого поняття екологічної безпеки полягають у наступному. Зважаючи, що безпека - це ідеал, оскільки завжди у тій чи іншій мірі присутні фактори небезпеки, видається необхідним впровадити у законодавство України, у т.ч. земельне, т.з. принцип ALARA (абревіатура від англ. As Low As Reasonably Achievable - "настільки низький, наскільки це можливо у межах розумного")[76]. Такий шлях є апробованим у світі та перевіреним практикою[77]. Сутність принципу полягає у тому, що будь-який шкідливий екологічний вплив при здійсненні будь-якої діяльності (затвердженні землевпорядної, містобудівної, планувальної документації тощо) має бути зведений до настільки низького рівня, наскільки це можливо. Вплив, що порушує нормативи екологічної безпеки, має бути безумовно заборонений.

Положення п. "д" ст. 5 ЗКУ, які передбачають принцип пріоритету вимог екологічної безпеки, можуть бути безпосередньо застосовані у багатьох випадках, коли земельне законодавство не є чітким у регулюванні різноманітних процедур. На наш погляд, саме цим принципом слід керуватися, наприклад, при вирішенні питання про надання чи ненадання погодження на проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зміни їх цільового призначення, при затвердженні землевпорядної та містобудівної документації (див. ст.ст. 20, 118, 123, 186 ЗКУ та коментар до них).

Глава 2 Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин

До назви глави 2. У назві даної глави має місце об'єднання повноважень Верховної Ради України, Верховної Ради АРК та місцевих рад. Варто зауважити, що природа повноважень Верховної Ради України, її статус якісно відрізняються від повноважень і статусу інших рад. Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, органом державної влади. Місцеві ж ради органами державної влади не є - це органи місцевого самоврядування, які уособлюють територіальні громади (див. ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"). Специфічний статус має Верховна Рада Автономної Республіки Крим, яка попри свою назву також не є органом законодавчої влади. Не є вона й органом місцевого самоврядування - це представницький орган Автономної Республіки Крим (див. Конституцію Автономної Республіки Крим, затверджену ЗУ від 23.12.1998).

Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин

До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить:

а) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;

б) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель;

в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;

г) встановлення і зміна меж районів і міст;

ґ) погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель;

д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до Конституції України.

Загальна характеристика. Ст. 6 ЗКУ, на наш погляд, має виключно декларативний характер, оскільки фактично не встановлює положень, що не були б передбачені чинним законодавством (див. нижче). Як видається, практика вміщення у практично всіх нормативно-правових актах загальних статей, що у стилі підручника описують становище різних органів у врегульованій сфері, є невиправданим і нічого, крім дублювання та можливих колізій, із собою не несе.

До пункту "а". Положення п. "а" фактично відтворюють по відношенню до окремого випадку (регулювання земельних відносин) загальні положення п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України, за якими до повноважень Верховної Ради України належить "видання законів". Як вже зазначалося, Верховна Рада України є єдиним законодавчим органом. Порядок здійснення цього повноваження визначається Конституцією України, а також Регламентом Верховної Ради України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 16.03.2006.

До пункту "б". Передбачене п. "б" коментованої статті повноваження щодо "визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель" відтворюють по відношенню до окремої сфери галузі використання та охорони земель") загальні положення п. 5 ч. 1 ст. 85 Конституції України, за якими до повноважень Верховної Ради України належить "визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики". Дане повноваження здійснюється в порядку законодавчої процедури, яка регламентується Конституцією України, а також Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Верховною Радою України 19.09.2008.

До пункту "в". Передбачене п. "в" коментованої статті повноваження із "затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель" відтворюють по відношенню до окремої сфери („галузі використання та охорони земель") загальні положення п. 6 ч. 1 ст. 85 Конституції України, за якими до повноважень Верховної Ради України належить "затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля". Дане повноваження здійснюється в порядку законодавчої процедури, яка регламентується Конституцією України, а також Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Верховною Радою України від 19.09.2008.

П. "в" ст. 7 ЗКУ передбачено погодження Верховною Радою Автономної Республіки Крим "загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації в межах території Автономної Республіки Крим". Аналогічно,