Валерій Федорович Солдатенко - Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi

«Гріх», «Чорна Пантера і Білий Медвідь» та ін.).

На сімдесятому році життя на прохання молодого покоління емігрантів-українців В. Винниченко написав книгу «Заповіт борцям за визволення» (вперше побачила світ в Україні в 1991 p.). Це стисле, чесне осмислення української історії, її уроків, особливо революційної доби і її наслідків, це роздуми над майбутнім України і міркування щодо торжества заповітної української ідеї.

Цей твір незрозуміло мало освоюється вітчизняною історіографією (очевидно, за прямоту суджень, за «недипломатизм», за вірність автора раз засвоєному в молодості і на все життя імперативу – бути «чесним з собою»). В ньому багато ідей мудрого політика, що все своє свідоме життя присвятив боротьбі за Україну, за її долю. Відзначимо лише одну безумовно глибоку, можливо, навіть стрижньову думку. «Українська державність на Україні є, – вважав В. Винниченко в час апогею тоталітаризму. – її створив народ, вся українська нація в процесі великого перевороту життя в «тюрмі народів» – Росії… Форма української державності за цього відтинку нашої історії не є задовільною для нас. Так, вона не самостійна, не незалежна, вона опанована Росією, вона поневолена, покалічена, грабована, замучена. Але суть її Держави є, вона живе, вона береже в собі сили, які не дозволяють ворогам знищити її, які невиразно тримають у собі ідею самостійності, які в слушний час вибухнуть, щоб здійснити її…». Він вірив, що на його рідній вітчизні «безупинно, невмирущо у всіх душах мовчки і грізно лунає та сама всебічно-визвольна:

«Ще не вмерла Україна, і слава, і воля!..»

Праці В. К. Винниченка

Боротьба: 3 листів засланого в солдати. – 3-є вид. – К. – Харків, 1917.

Відродження нації. – К. – Відень, 1920 (репринтне відтворення – К., 1990): Ч. І—III. Ч. II і III (Історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]).

Відродження нації: Заповіт борцям за визволення. – К., 2008.

Всесвітня революція. – К. – Відень, 1920. – 16 с.

Лист до класово-несвідомої української інтелігенції. – Б. м., 1920.

Політичні листи. – К. – Відень, 1920.

Українська державність. – Відень. – К., 1920.

Винниченко проти Петлюри. 3б. статей. – X., 1920.

Українська Комуністична партія (УКП). Комуністична партія (большевиків) України (КП(б)У). – Відень, 1921.

Загибель Західно-Української Республіки // Червона Галичина. – Б. м. і. р.

Єдиний революційно-демократичний національний фронт. Прага – Берлін, 1923.

На той бік. – Прага – Берлін, 1924.

Поворот на Україну. – Львів-Підібрам, 1926.

Статті і матеріали. – Нью-Йорк, 1953.

Володимир Винниченко про самогубство М. Хвильового і М. Скрипника. З неопублікованих записок В. Винниченка «Думки про себе на тім світі» // Сучасність. – 1971. – № 9.

Щоденник. – Едмонтон, Нью-Йорк. Т. І. – 1911—1920. – 1980; Т. П. – 1921—1925. – 1983; Т. III. – 1925—1926. – К., 2010.

Из дневников: Открытое письмо Сталину и членам Политбюро ВКП // Дружба народов. – 1989. – № 12.

Намисто. Оповідання. – К., 1989.

Краса і сила. Повісті та оповідання. – К., 1989.

Сонячна машина. – К., 1989.

Щоденник // Київ. – 1990. – № 9—11.

Вибрані п'єси. – К., 1991.

Не у всьому чесні з собою. Виривки з непосланого листа до ЦК РКП(б) // Дзвін. – 1991. – № 3.

Заповіт борцям за визволення. – К., 1991.

Гусев В. І. Я не біла ворона серед українців і неукраїнців / Листи В. Винниченка до мілюковських «Последних новостей». 1927 p. // Трибуна. – 1992. – № 6.

Миронець Н. І. З епістолярної спадщини громадсько-політичних діячів // Український історичний журнал. – 1997. – № 5—6.

Література про В. К. Винниченка

Бойко-Блохін Ю. Драма «Між двох сил» В. Винниченка як відображення української національної революції / Вст. стаття В. Мельника // Слово і час. – 1992. – № 7.

Винниченко Володимир Кирилович // УРЕ. – К., 1978. – Т. 2. Винниченко Володимир Кирилович // Радянська енциклопедія історії України. – К., 1969. – Т. І.

Винниченко Володимир Кирилович // БСЭ. – М., 1971. – Т.5.

Винниченко Володимир Кирилович //Енциклопедія українознавства. – К., 1993. – Т. 1.

Винниченко Володимир Кирилович // Українська літературна енциклопедія. – К., 1988. – Т. І.

Верстюк В., Осташко Т. Діячі УЦР: Біографічний довідник. – К., 1998.

Гнідан О. Д., Дем'янівська Л. С Володимир Винниченко. Життя, діяльність, творчість. (Навчальний посібник для студентів-філологів). – К., 1996.

Гришин-Грищук І. Між двох сил // Слово і час. – 1991. – №1.-С 83—86. №2.

Грушевський М. Україна окремішна // Літературно-науковий вісник. – Львів. – 1919. – Т. LXXIII. – Річник XX. – Кн. І. (Дзвін. – 1991. – № 4.)

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К. – Відень, 1919. (Репринтне відтворення – К., 1991.)

Грушевський М. Спомини // Київ. – 1988. – № 9—12.

Дорошенко Д. Історія України. 1917—1923 pp. – Т. І—II. – Ужгород, 1930, 1932.

Жулинський М. Володимир Винниченко (1880—1951) // Літературна Україна. – 1989. – 30 листопада.

Жулинский Н. Художник, распятый на хресте политики. Судьба Владимира Винниченко // Дружба народов. – 1983. – № 12.

Костюк Г. Володимир Винниченко і його доба. – Б. м. і. р.

Костюк Г. Володимир Винниченко та його останній роман. – Нью-Йорк. – 1971.

Костюк Г. Сергій Єфремов і Володимир Винниченко // Літературна панорама. – К., 1990.

Кульчицький С. В., Солдатенко В. Ф. Володимир Винниченко. – К., 2005.

Лозицький В. Не сприйнявши нових реалій: Сторінки з політичної біографії В. К. Винниченка // Під прапором ленінізму. – 1989. – № 12.

Лозицький В. Чи був Володимир Винниченко членом КП(б)У // Літературна Україна. – 1989.—24 серпня.

Революция на Украине. По мемуарам белых. – М.—Л., 1930.

Річицький А. Володимир Винниченко в літературі й політиці. 36. ст. – К., 1928.

Самарцев І. Г. До біографії В. Винниченка // Архіви України. – 1991. – № 4.

Саппа М. Винниченко і Раковський // Вітчизна. – 1990. – №11.

Свенціцький І. Винниченко. – Львів, 1920.

Смоленчук М. Помилки у жандармському циркулярі // Київ. – 1990. – № 7.

Солдатенко В. Путь на Голгофу (Володимир Винниченко. Постаті на тлі революції. – К., 1994.

Солдатенко В. Еволюція суспільно-політичних поглядів В. К. Винниченка в добу української революції // Український історичний журнал. – 1994. – № 6; 1995. – № 1.

Солдатенко В. Українська революція: концепція та історіографія. – К., 1997, 1999.

Солдатенко В. Ф. Українська революція. Історичний нарис. – К., 1999.

Солдатенко В. Ф. Володимир Винниченко. На перехресті соціальних і національних прагнень. – К., 2005.

Солдатенко В. Ф. Три Голгофи (Політична доля Володимира Винниченка). – К., 2005.

Солдатенко В. Ф. У пошуках соціальної і національної гармонії (ескізи до історії українського комунізму). – К., 2006.

Солдатенко В. Ф. Винниченко і Петлюра: політичні портрети революційної доби. – К., 2007.

Солдатенко В. Ф. Думки з приводу Винниченкової політичної долі (до 130-річчя від дня народження