Йоанна Овсієнко - Смертоносний круїз, Йоанна Овсієнко

Першим поривом стає вибігти на палубу та шукати того, хто привів цього напівживого чоловіка сюди, оскільки, очевидно, сам він у такому стані далеко б не зайшов. Та помітивши, як Віталік з Ганею вже мчать туди, я розумію, що мені можна залишатися на місці та не викликати зайвих запитань.

Гості довкола впадають у паніку та починають метушитися, наповнивши зал у безконтрольний балаган. Ніхто й подумати не міг, що вечір, що розпочинався так спокійно та стримано завершиться таким жахливим чином.

Артур притуляє мене до себе, бажаючи захистити від шаленого виру натовпу. Опинившись у його обіймах, я несподівано усвідомлюю власну вразливість.

Відбулося вже друге вбивство, а в нас усе ще немає зачіпок, а разом з тим шансів попередити наступну жертву та не допустити проведення ритуалу. Невже через стільки років вони таки дістануться до мене?