Людмила Міщук - 440 днІв без тебе (усім, кого торкнулася війна), Людмила Міщук

12. 10. 15. День сто сімдесятий.

Ледве ходжу, а лежати і сидіти можу тільки боком – спина фіолетово-чорного кольору. Добре, що хоч ціла.

Почала готуватися до семінару. Щось треба цікаве знайти – я ж керівник методоб’єднання.

Ти мовчиш – СМС-ка не прийшла.

13. 10. 15. День сто сімдесят перший.

Можна здуріти від думок – до 16 години нема з тобою зв’язку. Знаю, що нічого страшного нема, але вже й новини переглянула і починають думки різні снувати.

Татусю, ти на зв’язку, а СМС-ки нема…

Надіюсь, що завтра прийде, але вже на свято не попаде наш подарунок. Так шкода.

14. 10. 15. День сто сімдесят другий.

Вітаю тебе, мій найдорожчий воїне, з Днем захисника України!

Повертайся скоріше додому! Я так за тобою скучаю… Ура! Ти отримав посилку! Сюрприз!!!

Були з донькою на базарі – одне розчарування: облазили два базари – купили штани і кофту. І більш нічого, вартого уваги не знайшли. А ще треба сумку чи рюкзак, куртку, черевики чи чоботи.

Купила доні єврики в дорогу.

15. 10. 15. День сто сімдесят третій.

Сиджу в компі – готую семінар. Мене не турбувати. Готую не лише доповідь, а і завдання вчителям, і презентації.

Татусю, ти читав у правому нижньому кутику прапора напис? Хочу плакати…

16. 10. 15. День сто сімдесят четвертий.

Семінар пройшов добре. Виступила відмінно (от скромна). Я не скромна, я адекватно оцінила, так і було.

Заїхала до доні – і додому. Алла вже взяла квитки до Мукачевого.

17. 10. 15. День сто сімдесят п’ятий.

Пасу корови цілий день. Бо в Толіка Анісіного нема з ким пасти півдня. Погода гарна, тільки трохи вітер холодний. Донечка мені на поле привезла одяг і борщ гарячий, каву, бутерброди! Моє любе сонечко!!!

18. 10. 15. День сто сімдесят шостий.

Ото тішилася, що Алла приїде, а майже не бачилися – і вже сьогодні їде в Луцьк.

Добре, що трохи хоч їй полегшало, лише з носа тече.

19. 10. 15. День сто сімдесят сьомий.

Почалося «нічегонєдєланіє»: на городі роботи нема, а в хаті не дуже хочеться щось робити. Трохи витру пил, пройдуся по підлозі пилососом – і все.

Батько має клопіт – пасе кури, щоб на посів не лізли.

20. 10. 15. День сто сімдесят восьмий.

У нас справжня осінь: мрячить щодня дощ, холодно і сиро. Як добре, що є в хаті газ. Прийду з роботи, відігріюся під конвектором і не вилажу з хати аж до вечора.

Донечка завтра їде в Берегове. Іванку, не переживай, все буде добре – Алла уже давно виросла і стала дорослою.

21. 10. 15. День сто сімдесят дев’ятий.

Доця мандрує, а я жду новин і вражень. А ще фотографій.

Трохи небо розвиднилося, то я позбирала горіхи.

22. 10. 15. День сто вісімдесятий.

Алла вже з роботи вранці подзвонила. Стільки новин! Як захоплено про все розказувала! Я вже так жду п’ятниці.

Тут вже, напевно, все село знає, що доця їде в Італію: я в школі похвалилася, а дід усім бабам.

В школі у котельні поламалась автоматика – холодно, дуба дати. Але приїхали з райво чи звідки там ремонтувати.

Батьку, може тебе після виборів додому відпустять!? Назовсім…

23. 10. 15. День сто вісімдесят перший.

Доця приїхала! Наслухались з дідом про подорож… Магнітика привезла з Мукачевого.

От і тобі всі новини розкаже.

24. 10. 15. День сто вісімдесят другий.

Скришила капусту – хазяйка! Алла мені моркви натерла. А кришити важко – треба мати силу. Якби прийшлося цілу бочку, то за днів п’ять натерла б.

Замела двора, бо трохи листя нарешті з горіха почало обсипатися.

25. 10. 15. День сто вісімдесят третій.

Іваночку, вітаю тебе – півроку служби пройшло!!!

На вибори не пішли – шопінгуємо. Так гарно затоварилися, аж дивно: купили куртку, черевички, рюкзака, дві кофти, шкарпетки і батькові теплу білизну.

Доця вже готується до поїздки. Ти, батьку, не переживай, вона вже зовсім самостійна… От ще б хорошого зятя…

26. 10. 15. День сто вісімдесят четвертий.

Загребли з батьком листя, батько вивіз на смітник. Позбирала горіхи. Завтра побреду до Ківерець і Луцька.

Я так надіюся, що тебе скоро пустять додому… Я так скучила… Недавно ти мені снився, до речі, вперше за стільки часу. Прокинулась рано і схотілося плакати.