Олександр Гребьонкін - Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін

Цикл лекцій з історії України хронологічно охоплює період від завершення Другої Світової війни і до проголошення незалежності. Дана книга допоможе учням, ліцеїстам чи студентам краще зрозуміти історичні реалії, сприятиме кращій підготовці до практичного заняття, заліку чи ЗНО. А також стане в пригоді усім, хто цікавиться історією.

Лекція №1. Післявоєнна відбудова і вихід УРСР на міжнародну арену

1. Перехід до мирного життя

Загальні втрати України

Процес повернення України до мирного життя відбувався у дуже важких умовах. На думку фахівців, жодна країна Європи не зазнала такого руйнування міст, промисловості, сільського господарства, загибелі скількох людей. Спалено, зруйновано 714 міст, 30 тисяч сіл. Знищено близько 17 тисяч  підприємств, 28 тисяч колгоспів, 18 тисяч лікувальних і 33 тисячі шкіл, вузів і наукових закладів, 19 тисяч бібліотек. Вкрай важким було становище сільського господарства, яке у 1945 році дало лише третину довоєнного річного врожаю.

Загинуло у війні 8 мільйонів людей: 2,5 млн. у боях і 5,5 млн. цивільних осіб і військовополонених. Якщо додати померлих від хвороб, депортованих і «мобілізованих» у рейх, то це буде велика цифра - 14,5 млн. людей.  Загальна кількість збитків державі УРСР – 1,2 трлн. карбованців.

Соціальні проблеми

Величезними залишалися соціальні проблеми. Без даху залишилися 12 мільйонів людей. Люди тимчасово були змушені жити в підвалах, в зруйнованих будинках, погребах, землянках, дерев’яних бараках, наметах.

Довгий час не вистачало продуктів в магазинах. Ця проблема виникла також й з-за  катастрофічної посухи 1946 року.

Відчувалася нестача предметів першої  необхідності, електроенергії, палива, машин, технічних пристроїв. Госпіталі були переповнені пораненими. Багато було скалічених, що потребували матеріальної допомоги.

Здавалося, що відродження нашої країни – справа багатьох десятиліть. СРСР (і УРСР в його складі) втратять статуси великих держав.

 Але народ вистояв. Перемога у важкій і кровопролитній війні породила надії на краще майбутнє. Усі люди раділи, що немає війни і сподівалися, що  усі негаразди з часом зникнуть.

Адміністративні і політичні заходи

Після війни в Радянській Україні відбулися наступні зміни:

ліквідовано систему управління воєнного часу; відмінено ненормовану працю: підприємства, організації перейшли на 8 – годинний робочий день, було відновлено відпустки; апарат управління, навпаки, перейшов майже на цілодобову працю, що було вимушеним кроком в умовах відбудови народного господарства; підвищився міжнародний статус УРСР: 26 червня 1945 року на конференції Об’єднаних Націй у Сан-Франціско делегація УРСР під головуванням Д. Мануїльського підписала статут ООН; у 1946 році уряд України отримує нову назву – Рада міністрів УРСР, відбувається його реорганізація; у 1949 році  Верховна Рада УРСР затвердила зміни до державного Прапору УРСР: він став двоколірним – верхня частина – червона з серпом і молотом, зіркою, нижня – світло-блакитна (як поступка національним прагненням), змінився й Герб; у 1950 році  було затверджено Державний Гімн УРСР (музика композитора А. Лебединця, слова поетів П. Тичини і М. Бажана; перші строчки Гімну такі: «Живи, Україно, прекрасна і сильна, в Радянському Союзі ти щастя знайшла, між рівними рівна, між вільними вільна, під сонцем свободи, як цвіт розцвіла»).

Але були в українському житті й деякі негативні тенденції:

спроби сталінського уряду  поставити під тотальний  ідеологічний контроль наукову і творчу інтелігенцію – так звана «Ждановщина» (див. наступні лекції); компанія перевірок, арештів тих, хто співробітничав з окупантами у війну(часто страждали й невинні люди); скасування міністерства оборони України; міністерство зовнішніх справ УРСР залишалося в усіх своїх діях під контролем загальносоюзного керівництва.

В таких умовах здійснювалася відбудова України.

 

2. Відбудова промисловості

Здійснення п’ятирічного плану відбудови

У серпні 1946 року  Верховна Рада УРСР затвердила п’ятирічний план відбудови промисловості, який було здійснено  у 1946 – 1950 (1) роках (див. таблицю):

Завдання

До 1950 року відновити зруйноване і дійти до рівня валової продукції 1940 року.

Фінансування

В першу чергу гроші з державного бюджету СРСР (88%) були вкладені в важку, військову промисловості, транспорт, енергетику. Сільське господарство отримало лише 7% капіталовкладень і відбудовувалося в основному завдяки ентузіазму селян та суворій дисципліні в колгоспах. Усього уряд СРСР виділив на відбудову України 65 млн. карбованців. Також, для відбудови використовувались репарації з Німеччини (сировина, устаткування) та дешева праця німецьких військовополонених, які допомагали, наприклад, мостити Хрещатик в Києві, будувати ракетний завод у Дніпропетровську, ремонтувати зруйновані будинки громадян і містах, шахти Донбасу тощо.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍