Наталія Глушко - Небесний Легіон, Наталія Глушко

Престол похитнувся!

Темна зала Хелдору була наповнена напругою. За масивним дерев’яним столом сиділи троє: Варіан, Селрік і Сандра. Вони уникали прямих поглядів один одного, кожен розумів—зараз їм відповідати.

Посередині залу, біля трону, стояв Турал верховний владика Хелдору. Його криваво-червоні очі палахкотіли люттю.. В руках він тримав сувій — доповідь про битву під Торном і повідомлення про капітуляцію військ.

— Як це називається? — проревів він, розриваючи сувій навпіл.

Його голос прозвучав мов грім у штормову ніч. Варіан ледве стримався, щоб не відступити на крок назад, Сандра схрестила руки на грудях, а Селрік навіть не підвів погляду.

—Це тимчасовий відступ, володарю. Ми зберегли сили для майбутнього удару,—почав Варіан, але Турал раптово кинув у нього сувій з доповіддю.

— Збережені сили? Де?!—заревів він.

—Розбите  військо? Знищена орда орків? Полонені маги? Це ви називаєте збереженими силами?!

Він зробив крок уперед, і навіть Селрік, фактично незворушний, напружився.

—Лучники Літорна перетворили нашу піхоту на решето. Дракони випалили ряди наших воїнів. А крилаті покручі розтоптали всіх, хто ще тримався. Ви програли, і ви це знаєте! Гайрон в темниці Міріна! І це твій прокол Сандро!

Варіан намагався поводитися спокійно:

— Якби не ця зграя рохедрімів, ми б їх розчавили…

— І що? Ти не врахував можливість їх появи?!— Турал спопеляв його поглядом.

— Що ти робив стільки часу? Грався у війну?!

— Нам потрібен був час, щоб…

— Час?! Скільки ще часу? Ви запевняли, що все продумано до дрібниць!—Турал розвернувся до Селріка.

—А ти? Кого ти там збирався розривати своєю магією? Чому вони досі живі?!

Селрік нарешті заговорив, його голос був льодяним:

— Маги Ларії виявилися  сильнішими, ніж я очікував. Але я визнаю – ми не сподівалися , що до них приєднаються маги з Ельдріджу! Зелія, Верестан та Кайрон. Вони відбили наш наступ. Не взяти до уваги можливість їх присутності—було нашою помилкою. Турал підійшов ближче, нахилившись до нього:

— Помилка? Ця "помилка" коштувала нам життя  тисячі солдатів! І не кажи мені, що це не прорахунок твоєї стратегії!

Селрік не відповів.

Турал знову вирівнявся, перевів погляд на Сандру:

— А ти? Що скажеш?

Сандра, на відміну від інших, зберігала спокій:

— Наша армія програла, але не знищена. У нас ще є ресурси. Ще є війська. Якщо ми перегрупуємося, то зможемо зібрати нову ударну силу. Нам потрібно змінити тактику.

Турал деякий час мовчав, потім голосно видихнув і обвів їх поглядом.

— Ви мене підвели. Всі троє.

У залі запала гнітюча тиша.

— Ви вважаєте, що у нас є час на помилки? Що Ларія дозволяє нам оговтатися?

Він склав руки за спину.

Після слів Турала запала важка тиша. Варіан, Селрік і Сандра переглянулися. Вперше за довгий час вони відчували не лише страх перед владикою, а й роздратування.

Варіан глузливо посміхнувся, нахилившись уперед.

— "Підвели", кажеш? А ти впевнений, що це ми тебе підвели? Чи, може, це ти нас усіх підвів?

Турал різко повернув голову до нього, його маленькі свинячі засвітилися люттю.

— Що ти сказав?!

— Те, що ти почув, володарю. Народ більше не вірить  тобі так, як раніше. Війська більше не вірять у твою непереможність. Трон хитається!

Турал вхопив Варіана за комір, що викликало сміх у всіх трьох. Порівняно з високим, кремезним Варіаном— Турал виглядав, як вередлива дитина.

— Ще раз скажеш таку дурницю, и твоя голова полетить з плечей!

Але Варіан не виглядав наляканим. Навпаки, він криво посміхнувся дивлячись на імператора з висоти свого зросту:

— Вбий мене —  і що? Ти думаєш, це поверне твою владу? Дивісь правді у вічі, Турале. Ми програли бій, але головна проблема не в цьому. Проблема в тому, що твій "великий" імператорський авторитет більше нічого не вартий.

Турал стиснув кулак, але відпустив Варіана. Селрік втрутився, голосно зітхнувши:

—Ти сам дав цим жалюгідним людям причину сумнівів. Колись тебе боялися навіть у найвіддаленіших поселеннях Хелдору. Але тепер? Люди чули, що Ларія перемагає. Вони бачили, як твої війська тікають. Вони не вірять у твою силу.

Сандра схрестила руки на грудях, кидаючи Туралу зухвалий погляд.

—Ти втрачаєш контроль. І якщо ти нічого не зміниш, то Хелдор розсиплеться.

Турал мовчав. Його обличчя залишилося кам'яним, а набряклі руки старого маразматика почали тремтіти. Він заховав їх під мантію, щоб радники не бачили його страху.

— Тобто ви вважаєте, що проблеми у мене?

Варіан поправив свій комір.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍