Наталія Глушко - Небесний Легіон, Наталія Глушко

—Так і є. Владу утримує страх, а страх зник. Якщо ти хочеш повернути його— тобі доведеться довести свою силу. Інакше твої ж генерали тебе зрадять.

Турал мовчав ще кілька секунд, а потім заговорив низьким, загрозливим голосом:

—Якщо хтось із вас хоче зробити – нехай пробує. Подивимося, чи вистачить у вас сміливості.

Він перевів погляд на Варіана.

—Збирайте війська. Ми ще не програли війну!

Троє радників переглянулися між собою і майже хором відповіли:—Як накажете ваша величносте. Дозвольте відкланятися і йти готувати запасний план.

—Ідіть. У вас доба! Якщо до завтрашнього ранку не буде результатів—вас трьох чекає кара, порівняною з якою смерть здаватиметься комфортним чаюванням!

Усі три радники відкланялися і покинули Турала наодинці зі своїми думками.

У кабінеті Варіана, освітленому кількома смолоскипами, панувала напружена тиша. Троє наймогутніших людей Хелдору після самого Турала—Варіан, Селрік і Сандра — зібралися тут, аби обговорити те, що давно вже назрівало.

Варіан стояв біля великого столу, його пальці барабанили по дерев'яній поверхні в задумі. Селрік спокійно розсівся у кріслі, схрестивши руки, а Сандра стояла, спершись на стіну.

— Ну що ж, здається, непохитна влада нашого всемогутнього імператор тріщить по швах,— пробурмотів Варіан, зловісно усміхаючись.

— Він сам загнав себе в пастку. Війна показала, що він уже не той жахаючий володар, яким був раніше.

Сандра зневажливо фиркнула:

—А що ти хотів? Військо, яке б'ється не з віри, а зі страху, розсипається при першій серйозній поразці. Раніше ми вигравали завдяки його терору, а тепер? Військові бачать, що його можна перемогти. Люди перестають його боятися.

Селрік, граючись срібним перстнем на пальці, зітхнув:

— Ми більше не можемо дозволити йому керувати. Якщо він продовжить ухвалювати рішення, нас усіх потягне на дно. Я не збираюся гинути разом із ним.

Варіан перевів погляд на мага, його очі спалахнули хижим блиском.

— Я теж. Ми віддали режиму Турала своє життя, свої таланти. А що він зробив? Він загнав нас у глухий кут. Ларія розбила нас, рохедріми нищать нашу армію, а тепер ще й військові починають втрачати віру в нього і не бачать сенсу у цій війні. Це кінець. Якщо ми хочемо врятувати себе та нашу владу — треба діяти.

Сандра усміхнулася холодною усмішкою.

— Ти пропонуєш... скинути його?

— Не просто скинути, а прибрати раз і назавжди, — серйозно відповів Варіан.— Інакше він прибере нас. Турал не пробачає зради.

Селрік провів пальцем по бороді, задумливо кивнув:

— Але як? Він досі сильний, його важко вбити. Під його контролем армія, маги, вірні воїни…Тим більше, він нікому не довіряє, нікого не підпускає близько до себе.

— Не така вже й вірна ця армія, — усміхнувся Варіан.— Ми всі знаємо, що частина генералів давно вже сумнівається в ньому. Нам потрібно лише знайти тих, хто готовий перейти на наш бік.

Сандра склала руки на грудях:

— І що потім? Якщо ми його усунемо, хто займе трон?

Варіан спокійно відповів:

— Ми. Разом. Турал зробив помилку, зосередивши всю владу в своїх руках. Ми не повторимо його помилки. Троє сильних, амбіційних лідерів можуть утримати Хелдор і відновити його міць.

Селрік і Сандра переглянулися. Це був ризикований крок. Але хіба залишитися під владою Турала було безпечніше? Вони вже бачили, як його імперія руйнується.

Селрік першим кивнув.

— Згода. Ми приберемо його.

Сандра трохи помовчала, але зрештою теж усміхнулася.

— Я з вами. Хелдор стане нашим.

Варіан самовдоволено усміхнувся.

—Влада Турала впаде, а ми станемо господарями нового Хелдору.

Смолоскипи відкидали тіні на їхньому обличчі, надаючи їм ще більш зловісного вигляду.

— Перше, що нам потрібно,— підтримка серед генералів,— тихо сказав Варіан, ведучи пальцем по карті.— Без армії ми нічого не можемо. Якщо вони залишаться вірні Туралу, нас просто зітруть в порошок.

Селрік кивнув, глибоко задумавшись:

— Дехто з командирів уже втратив віру в нього. Ми бачили це на війні. Вони не хочуть гинути за програшну справу. Якщо дати їм альтернативу— вони можуть стати на наш бік.

Сандра посміхнулася хижою посмішкою:

—І якщо переконання не допоможе, завжди є отрута. Або кинджал у спину.

Варіан не заперечував, але додав:

—Однак бажано зробити все без кровопролиття. Нам потрібні живі генерали, готові служити нам.

—А як саме ми приберемо Турала? Вбивство відкрито? Отрута? Магія?

Сандра засміялася:

— Отруїти Турала? Він параноїк, їсть страви  тільки після трьох перевірок.