Віталій Механік - Картограф, Віталій Механік

— Ти справжній «друг», — у голосі Тани біль. — Від тебе віє кригою. Краще йди… Зараз.

Трол задоволений, що обійшлося без істерики. Його цілком влаштовувала тиха розв’язка. Забравши у здивованого Норда спеціально впущений блискучий камінець з Каптейн Бі, командор мовби розчинився в бетонних хащах будівлі. По задуму Вегера розрив з Таною зробить гарну діру в енергетичному захисті чоловіка й відкриється доступ до мозку. Проте Норд, всупереч очікуванням, наглухо закрився для Вегера, зберігши видимість дружніх стосунків. Командор отримав болючого ляпаса, тож довелося забути про намір підставити Норда. А план був геніально простим: змусити картографа підібрати погану ділянку для посадки дослідницького корабля. Аварія неминуча. Вчені гинуть. Вся вина лягає на Норда Зейна, а командор, як і минулого разу, поза підозрою.

Наближався день вильоту, а командор лютував: запасний варіант відсутній. Емоції відволікали, тому Трол Вегер, тамуючи розчарування, взявся за технічний бік справи, ретельно штудіюючи характеристики різних типів кораблів. Про «Плутон» подумав у першу чергу. Через Мао Куна командор виканючив привілей взяти в похід корабель, котрий побував з ним на Каптейн Бі. Передчував Трол, що згодиться надійний космічний човник. Їх зробили всього шість. Три списані за вироком часу, а ще два припадали пилом на космодромі супутника Юпітера Європі. Зробити своєму профілактичний огляд, плановий ремонт по заміні окремих вузлів і можна сміливо довірити човнику своє життя. Покінчивши з «Плутоном», Трол зайнявся вивченням схем дослідницьких суден і часто консультувався з конструкторами по різних питаннях, намагаючись самотужки відшукати слабкі місця й «діри» в програмному забезпеченні. Ноша виявилася занадто тяжкою для розуму Трола, адже він спробував охопити неосяжне, тож ледь не отримав запалення мозкових звивин. Трохи охоловши від нервового перенапруження, командор почекав з місяць. Коли експедицію остаточно укомплектували техніками, почав з ними знайомитися, обережно вивуджуючи цікаві подробиці стосовно термоядерних двигунів та різних нюансів щодо захисних блокувань. От коли згодилася ота гора знань, котра ледь не призвела до божевілля. Тепер Трол Вегер чітко розумів увесь хитрий ланцюг запуску термоядерного реактора та способи його зупинки. Техніки охоче спілкувалися з відомим розвідником і добре піддавалися дресурі Тінню, тому легко було в потрібний момент змусити двох досвідчених техніків, котрі мали доступ до всіх функцій управління, перевести надпровідникові соленоїди — утримувачі плазми — в тестовий режим. Потужні електромагніти на кілька секунд вимкнуться, реактор вибухне, завдання Мао Куна буде виконане. Решту важливих і не дуже технічних деталей командор обдумував в проміжок часу між початком польоту та гіпернацією. Трол нікому не мозолив очі, підтверджуючи репутацію рака-відлюдника. Командор виповзав з каюти-барлоги тільки в разі виклику капітана Со Мала. Снідав Трол один, замовляючи ситні білкові страви, тонізуючі напої, а в обід сідав до підлеглих і розповідав про пригоди на Каптейн Бі. Експедиція до червоного субкарлика за пару років обросла численними нісенітницями та неймовірними подробицями й скоро перетвориться на легенду, в якій центральним персонажем стане Трол Вегер.

Довгі роки пролетіли одним тривалим сном.

«Магеллан» досяг мети й завис на орбіті Фори. Перша група розвідників на чолі з Тролом Вегером готувалася до висадки.

Командор, перекинувшись з Нордом кількома словами, думав про техніків. Три години тому Трол востаннє зустрівся з ними, перевірив ефективність зомбування та впевнився, що люди точно виконають навіяні вказівки. Тепер пора відвідати планету.

Червонясто-оранжевий диск, огорнутий клаптями сіро-білої хмарної оболонки, насувався на екрани, завалюючись південним полюсом у правий нижній кут.

Візир курсографа націлений на екваторіальну частину, де панує температура мінус шістдесят градусів. Психроматична Фора поки єдина підхожа для тераформування планета. Погляди розвідників жадібно впивалися в майбутню колонію землян.

— Радійте, друзі! Ми перші, хто бачить Фору так близько! — командор заклав руки за голову. По внутрішньому зв’язку товариші чули свого улюбленця, напівлежачи в зручних кріслах, розташованих колом. П’ятнадцять розвідників. Норд Зейн шістнадцятий в групі.

— Посадка за чверть години! Відлік почнеться з десяти хвилин! — Трол не втручався в дії автопілота, насолоджуючись польотом. Скоро посадка, вихід людини на планету. Честь першому потоптатися поверхнею надана командору. Він та декілька андроїдів зроблять розминку, а потім розвідники гуртом вирішать, де отаборитися. Бентежний, неповторний момент. Бійці дають волю фантазії та уподобанням. Суперечка триватиме добу, до судом у щелепах і розпухлих язиків, до напівбожевільних проєктів буріння шахт або аеростатних поселень у верхніх шарах атмосфери.

Висловитися мають право всі, проте остаточне рішення за командором.

Спочатку це ейфорія. Потім, після сотень одноманітних днів праці, коли вигляд червоного світила біля обрію викликатиме нудьгу, а посвист крижаного вітру у вухах дратуватиме трагічним завиванням, починаєш розуміти, як хочеться скоріше закінчити дослідження й повернутися додому. Не кожному дано пустити коріння в чужому світі.

Передпосадкова лихоманка, гуркіт, вібрація силових установок, мільйони обчислювальних операцій за долі секунди, напруження натягнутих до межі зриву нервів, полохливе завмирання сердець перед ударом об поверхню, — все це знайоме Тролу Вегеру, тому не таке яскраве, як решті розвідників.

— Приїхали, пасажири! — весело гаркнув командор, коли «Плутон» гепнувся кормовою частиною в розжарений до стану юшки кам’яний «розсіл». Потужні амортизатори поглинули струс корабля, три фіксаційні лапи вперлися в ґрунт і трохи підняли корму, аби та не встряла намертво в оранжеву лаву, а бортові контрольні системи заходилися тестувати стан основного та допоміжного обладнання.