astrohameleon - Коханці Астрополіса. Крихітка для чемпіона., astrohameleon

- Але ж ми бачилися лише кілька разів! – Пона і надалі не бажала погоджуватися з думкою вогнеоокої королеви, яка, не зважаючи на слабкість, була у доброму гуморі.

- Тоді, це було кохання з першого погляду. Таке іноді буває. Щось схоже у мене теж було з одним з моїх коханців. Тільки шкода, що усе це тривало недовго… Але, не зважай. Думаю, що у вашого кохання є майбутнє, оскільки протилежності здатні притягуватися.

- Дурниці якісь… - пробурмотіла Пона, але, згадавши про Курта, змушена була погодитися з тим, що не байдужа до нього. – І, все ж таки, я не впевнена у тому, що він кохає мене. З ним я вчинила негідно, тому, скоріш за все, він зараз ображається на мене, а може вже й встиг зненавидіти…

- Ну, тоді попроси у нього вибачення, - порадила королева і мило посміхнулась зніяковілій білявці. Потім вона глянула на Закеріаса і запитала: - І довго іще ти збираєшся тримати мене у цій «клітці»?

- Ні, - відповів царевич. – Зараз я відчиню резервуар медісек-камери.

- Звісно, я не проти вибратися на свободу, але, якщо говорити відверто, то мені вже набридло «світити» своїми голими грудьми та дупою перед вами обома. Може у тебе знайдеться бодай якийсь пристойний одяг для мене?

- На жаль, окрім цієї шубки у мене тут нічого немає. Якщо я віддам її Вашій Величності, то голою дупою доведеться «світити» мені.

- Я можу дати Вам свої речі, але не знаю чи вони підійдуть Вашій Величності, - промовила Пона.

- Ну, хоч анатомічно наші тіла доволі помітно відрізняються, але ти – висока і якщо у тебе є еластичні речі та без рукавів то думаю, що вони зможуть мені знадобитися, - зауважила королева, пильним поглядом вивчаючи тіло білявки.

- У мене є кілька суконь з бретельками і без них.

- Згодиться. Якщо тобі не важко, то принеси їх сюди, будь ласка. І ще, прихопи ковдру чи плед. Здається, у цьому місці не працює обігрівач.

- На жаль, цей планетоїд знаходиться досить далеко від зорі, тому його штучний клімат було адаптовано задля курорту для зимового відпочинку, тому середня температура тут доволі низька. Тож, скоріш за все, Вашій Величності доведеться змиритися з такою обстановкою. Мені відомо, що на Трімолайї тепліший клімат, але не хвилюйтесь, Помпонія знайде для Вас вільні апартаменти з потужним обігрівачем.

- Звісно, я спробую це зробити, але боюся, що зараз у мене нічого не вийде, - невпевнено промовила Пона.

- Чому? – не зрозумів Закеріас Семакі.

- Абсолютно усі готелі цієї туристичної бази переповнені… Поки тривають малі космічні перегони, жоден номер не звільниться… Але я можу спробувати домовитися з менеджерами сусідніх туристичних баз. Може у якомусь з тамтешніх готелів знайдеться вільний номер.

- І як я міг забути про ці кляті перегони? Коли вони відбуваються, то на усіх планетоїдах даної зв’язки відбувається справжнє «стихійне лихо»… Якось я не подумав про наявність вільного помешкання для Вашої Величності у цей час, - зауважив царевич, винувато витріщаючись на королеву.

- Закеріасе, не зважай. Я – не гидлива, тому можу переночувати навіть у якомусь скромному і не надто комфортному помешканні, головне, щоб там були душ та туалет. Зрештою, ти врятував мене, тому я згодна на будь-які умови.

- Ні, Ваша Величність, так не годиться. Я обов’язково владнаю це питання, - промовила Пона і швидко вийшла з кімнати.

- Куди це вона? – запитала королева.

- Пішла виконувати свою роботу, - відповів Закеріас і відчинив резервуар медісек-камери. Потім він простягнув королеві пухнасту шубку Пони і промовив: - Ось, візьміть.

- Дякую, - відповіла та беручи шубку і прикриваючись нею. – Але, що ти одягнеш?

- Свій бойовий скафандр. Не надто зручна річ, але згодиться, щоб прикрити свою наготу і більше не бентежити Вас своїм непристойним зовнішнім виглядом.

- Ой! – скрикнула королева, помітивши рани на тілі царевича. – Ти ж поранений! Як ти почуваєшся? Я зараз же звільню медісек-камеру, адже вона тобі також потрібна.

- Не хвилюйтеся, Ваша Величність, мені вона не потрібна, оскільки я прийняв пігулку біолайферону. Зовсім скоро від моїх поранень не залишиться й сліду, але я змушений зауважити, що воїни Трімолайї – грізна сила.

- Так, Закеріасе, я та мої військові генерали добре дбаємо про це. Біля планет Трага-7 і Агумея* - базується більша частина мого космічного флоту. Його адмірали – мої рідні брати, тому я відправлю на підмогу Удо Угу кілька флотилій. Ці сили допоможуть йому придушити заколоти та повстання, які зараз відбуваються на планеті Трімолайя. Звісно, мені шкода, що доведеться змінити деякі плани і відкласти місії з пошуку нових планет-колоній, але порядок у моєму королівстві – це зараз найголовніша мета.

- Коли Ви плануєте повернутися на рідну планету? – запитав царевич, одягаючи свій захисний скафандр.

- Тоді, коли території моїх особистих володінь будуть під контролем Удо Угу. Тож, якийсь час я змушена залишатися у твоїх володіннях, оскільки стабілізація ситуації на моїй планеті іще триває. Якщо говорити відверто, то я сумніваюся у тому, що мої брати знають про інцидент з крадіжкою мого кристалу. На відміну від мене, вони не володіють надзвичайними здібностями, тому не думаю, що завдяки звичайному зв’язку до них дійшла бодай якась правдива інформація. Усі можливі канали зв’язку могли бути заблоковані зрадниками або ж використовуючи їх, вони могли поширювати неправдиву інформацію. Вибач, Закеріасе, мене за надмірну зухвалість, але поки-що тобі доведеться потерпіти мою нав’язливу присутність.

- Ваша Величність, Ви можете залишатися у моїх володіннях стільки, скільки забажаєте. Якщо ж зараз не знайдеться для Вас ніякого вільного помешкання, то Ви зможете отримати у своє розпорядження моє власне або ж зайняти одне з тих, які я маю у місті.

- Гаразд, я згодна. Сподіваюся, що у місті можна буде придбати зручний і теплий одяг, фасон та розмір якого мені підійдуть. Не можу ж я носити закороткі сукні твоєї помічниці. Хоч вона і доволі висока, але я вища за неї на дві голови та й куди подіти іще чотири свої руки я не знаю.