Дмитро Терко - Маятник часу, Дмитро Терко

І вже трохи захмелівши, повів розмову далі:

— У юному віці, давненько це було, я плутав пікулі з Пікулем. Був такий історіограф-романіст. Дід розповідав. Полюбляв той Пікуль змальовувати життя-буття царських осіб і їхніх прислужників. Особливо — прислужниць. Так от, якось відбувся один незвичний шаховий турнір у тісній компанії. За приз малася баночка пікулів у маринаді. Ніжинських. Бували й конотопські, та не такі хрумкі. От з того часу я вже не плутався, — розтинався словами по древу Олексій.

— А хто і де грав, що було так сутужно з наїдками? — запитав Алек.

— І сміх і гріх. Це було в літньому студентському таборі Харківського політеху, під Алуштою. Може, чув? Фінальну партію грали двоє завідувачів кафедр.

— Кому ж дісталось?

— Не знаю, бо сам пішов до моря. Але кажуть, обидва залишилися задоволеними. Я до чого веду? Може, за всіма астрофізичними порядками так і мало б статися з нашою мандрівницею. Хто ж не повірить — усе логічно! — підвів риску Олексій.

На тому партнери й порішили. Також домовились залучити до справи Віктора й найняти тямущу лаборантку.

От цим, друзі мої, і відрізняється діловий ланч від виснажливої наукової дискусії про "за" і "проти". Хоча й у нашому випадку питання стояло руба: To Be or Not To Be? Один — романтик, зачарований таємничістю зірок, здатний оцінити вагу бізнесового інтересу. Другий — майже цинічний пошанувач золотого тельця, і в одночас, поважаючий захоплення друга. Вони досягли спільного бачення проблеми й тому сповнені завзяття вирішити її із взаємною користю.

З іншого боку — науковий диспут. Тут не йдеться про те, що буде далі. Тут просто стоїть питання: "Хто правий?" Жодного практичного сенсу. Саме марнославство. Ось у чому секрет Полішинеля західної моделі пошуку рішень порівняно з совковою: наукові дослідження підлаштовуються під бізнес-проєкти, а не навпаки — коли впроваджувати дозволяється тільки те, що не виходить за горизонти науки в її поточному стані.

[1]     Перелік найрезонансніших і остаточно неспростованих гіпотез:
"Штучне походження Місяця", "Теорія "Порожнистої Землі", "Гіпотеза Немезиди", "Атлантида", "Гіперборея", "Всесвітній потоп", "Великий Сфінкс", "Му та Лемурія", "Механізм з Антикітери", "Кристалічні черепи майя", "Шамбала" та "Агартха", "Код Біблії", "Святий Грааль", "Туринська Плащаниця", "Таємний Орден Тамплієрів", "Ніколо Тесла та "Заборонені технології", "Катастрофа Тунгуського метеорита", "Філадельфійський експеримент", "Чорні вертольоти", "Світовий уряд (New World Order)", "Ілюмінати", "Проєкт "Синій Промінь", "Аномалії зниклих людей та "Феномен 411", "Розвелл і "Зона 51", "Програма "Majestic-12", "Третій Рейх і антигравітація".

[2] Героїня казок "Василиса Премудра"/"Василиса Прєкрасная" (рос.)

[3] Містичне чудовисько — "цар зміїв", що вбивав одним лише своїм поглядом; мав голову півня і був народжений з яйця змії, що його висиджувала жаба.

[4] Широковідома у 90-х науково-популярна телепередача.

[5] Ануннаки – шумерські позаземні боги, які згідно конспірологічної теорії палеоконтакту Захарії Сітчина, оприлюдненої в його циклі «Хроні Землі», прибули на Землю близько 450 років тому з планети Нібіру, що обертається з періодом у 3600 років по 12-й надзвичайно витягнутій орбіті Сонячної системи. За гіпотезою Сітчина, саме ці боги й синтезували перших людей засобами генної інженерії.

[6] Альфа Центавра (4.37 світлових років) - це потрійна система, де Альфа Центавра A і B є основною парою, а Проксима Центавра - червоний карлик;

- Сиріус (8.6 світлових років) - система з яскравої зорі головної послідовності <Сиріус A> та білого карлика <Сиріус B>;

- UV Ceti (вона ж UV Ceti або Luyten 726-8) на відстані ~ 8.73 світлових років) - система з двох червоних карликів - <UV Ceti A> і <UV Ceti B>, які обертаються один навколо одного з періодом приблизно 26,5 років, створюючи динамічне гравітаційне поле;

- Процион (11.5 світлових років) - подібно до Сиріуса, складається з зорі головної послідовності та білого карлика;

- Тау Кита (вона ж тау Ceti) на відстані ~ 11.9 світлових років — сонцеподібна зоря, розташована в сузір'ї Кита.

[7] Напрямок на баричний центр мас UV Ceti визначено координатами відносно екліптики (площі орбіти Землі з точки зору наземного споглядача): піднесення 01 година 39 хвилин, схилення -17 градусів 57 хвилин.

[8] Фантастична кінокомедія режисера Гарта Дженнігса, знята у 2004 році за романом Дугласа Адамса.