Маринка Черемних - Врятована коханим, Маринка Черемних

8 глава. Мілана

Зараз

- Лано, ти де літаєш?- голос Тимура витягнув мене з давніх та солодких спогадів

- Що? А, так. Вибач, згадала дещо- і відчула, що щоки враз почервоніли

- Я тобі забув сказати, можливо ти мене і приб'єш, але... Я випадково забронював спільний номер. Вибач, будь ласка. Обіцяю, в душ не заглядатиму до тебе, буду спати на підлозі- тараторив чоловік. Я була шокована. Легко приклала долоню до його рота та змусила замовкнути хоча б на хвилинку

- Я звісно шокована, але... Мені байдуже, справді. Я і сама можу поспати на підлозі. Але... якщо ліжко велике, то я гадаю, що ми разом помістимося- не очікувала, що скажу таке, але... На чистоту- я дуже хотіла знову прокинутися у його обіймах та ще хоча б разочок так змусити його бути збудженим

- І ти навіть на будеш мене бити?- жартома запитав він

- Я це зроблю у номері. Ти ж за кермом- хитро посміхнулася

- Ммм, тоді будемо їхати швидше- ми засміялися. З ним так легко, так спокійно, добре. І ми на одній хвилі. Наші інтимні жарти так мені подобаються та так мене заводять, що я б не проти їх втілити у реальність. Йой, добре, що я йому це не сказала, бо було б соромно. Хоча... чому я маю соромитися поруч з ним? Він все зрозуміє.

Так, головне, у цьому відрядженні наважитися та нарешті зізнатися йому в своїх почуттях. Сподіваюся, що я почую позитивну відповідь. Вже ближче до дванадцятої години ночі ми доїхали в Карпати та припаркували машину біля готелю та стоянці.

Тимур першим вискочив з автомобіля, відкрив мені двері та подав руку, яку я з радістю прийняла. Потім вийняв наші валізи з багажника і ми за руки попрямували до готелю. Нам вручили ключ від спільного номера.

Тимур відкрив двері номеру і я завмерла від краси номера. Світлий, просторий, з ванною, вітальнею, кухнею та великим спальним ліжком, на яке я з великим задоволенням впала та видихнула. Біля мене прогнувся матрац і я повернула голову до Тимура, який дивився на мене теплим поглядом.

Я мовчки простягнула до нього руку, поклала на щоку та ніжними рухами гладила. Чоловік заплющив очі та посміхався. Я трішки ближче присунулася до нього та піднялася на лівому лікті. Так я опинилася ще ближче до його вуст. Серце шалено відбиває ритм по ребрах. Чи відштовхне, чи ні? Чи буде шкодувати, чи відкриється мені? Доки я роздумувала про це, Тимур розплющив очі та побачив, що я близько біля нього. Поклав руку на мою талію та обережно притягнув ближче до себе

- Якщо ти цього ще не зробила, то я з великим задоволенням це зроблю, і так довго стримувався, хоча і планував це на трішки пізніше- нарешті! Чоловічі вуста накрили мої та ніжно, але з натиском цілувати. А я відповідала йому з усією пристрастю, на яку тільки була здатна. Якби я стояла на підлозі- то вже б лежала.

Тимур поклав мене на спину не розриваючи поцілунок та навис наді мною, створюючи інтимну позу. Мої ноги були зігнуті у колінах. А моє тіло трішки затремтіло, коли чоловіча гаряча рука пройшлася по моїй литці та попрямувала вище, зупинившись на коліні. Я запустила руки у його волосся, відтягнула буквально на міліметр від своїх вуст, щоб трішки вхопити повітря і заново притягнула. Невже це все відбувається з нами? Чому ми були такими сліпими? Чому ми раніше так пристрасно та ніжно не цілувалися?

І що тепер? Ми будемо поводитися як і раніше? Просто бос та підлегла? Але про це я подумаю вже після поцілунку, який набирає нових обертів та від якого я млію та отримую неймовірне задоволення. Тимур стиснув моє коліно та загарчав у мої вуста. Рука з легкістю ковзнула на моє стегно і він почав гладити його. Так мене ще ніхто не торкався. Тимур буде першим у всьому. Я видала стогін у його вуста і чоловік відірвався від мене. Важко дихаючи ми дивилися один одному у вічі. У його очах горів вогонь, я не звикла його там бачити. А ще, його погляд був збудженим, таким же самим, як і сьогодні зранку.

Мої руки лежали на його шиї, яку я гладила. Одна рука чоловіка зупинилася на стегні, а інша була на моїй талії. Тимур востаннє поглянув мені в очі, схилив голову до моєї шиї та почав спочатку водити по ній язиком, а вже потім цілувати та прикусувати шкіру. В мене ніжна шкіра і тому від його зубів я стовідсотково побачу на шиї сліди

- І? Що це все означає?- тихо запитала у нього я

- Не знаю. Я гадав, що ти даси відповідь на це питання- продовжував досліджувати мою шию

- Це... було неймовірно- прошепотіла йому я на вушко та легенько поцілувала у шию

- Справді?

- Так. Але...

- Тільки не кажи, що в цей момент у тебе є якесь "але". А, точно, я ж забув... Чоловік, який зайняв твоє серце- зі смутком у голосі промовив Тимур та відсторонився від моєї шиї

- Та до чого тут це?

- Як до чого? Я ж не він- тихо сказав він та хотів встати, але я притягнула його назад до себе

- Ти й досі нічого не зрозумів, Тимуре?- я легко перекинула його на спину та сіла на його торс. Чоловік був здивований дуже сильно.- Ти і є той самий чоловік, який зайняв моє серце. Ще в першу нашу зустріч, моя голова була забита тільки тобою. Я була надто дурною, що на той момент погодилася вийти заміж за Кирила. Якби я відмовилася, то в нас би все було по-іншому- він мовчав, і я сприйняла його мовчання по-своєму. Притиснулася грудьми до його грудей та з натиском почала цілувати. Відчувши міцну хватку на своїй талії я розслабилася в його руках, а він поглиблив поцілунок

- Тобі страшно почати довіряти мені, так?- після солодкого поцілунку запитав він

- Я не буду від тебе цього приховувати... але я дійсно трішки боюся. Але не тебе, ні. Просто... мені здається потрібен час для того, щоб я була впевнена в усьому- чесно призналася йому я. Я встала з його колін та розправила сукню, дивлячись у дзеркало. Тимур підвівся, став за моєю спиною. Не торкався, просто стояв та слідкував за мною. Його погляд був ніжним та злегка схвильованим

- Я зробив те, що давно хотів... Ще після нашого першого поцілунку, я зрозумів, що ти небайдужа до мене. Але на той момент ти мала нареченого-тирана. І коли ти нарешті відчула себе вільною та захищеною, ти злегка... відсторонюєшся від мене, закриваєшся, ховаєш свої справжні почуття та напевне, боїшся. Але, я тобі вже давно сказав, що я не скривджу тебе, буду захищати та... кохати тебе. І якщо після цього ти скажеш мені, що хочеш бути друзями, вибач, але я не зможу. Я надто сильно тебе кохаю, щоб бути для тебе просто другом. І я тебе розумію, я даю тобі час. Я готовий чекати стільки, скільки потрібно, ти ж знаєш це- після своєї промови Тимур зник за дверима ванної кімнати, а я так і продовжувала стояти та дивитися на себе в дзеркало.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍