Джейн Б. Бурка - Прокрастинація

й не впевнена, чи має право на існування. Рейчел була четвертою донькою в сім’ї, й одразу після її народження батькові зробили вазектомію. Він часто казав: «Одна донька у мене зайва». Рейчел живе із глибинним відчуттям, що у світі їй не раді — просто через те, ким вона є, зайвою донькою. Якщо тебе взагалі не мало бути, то ти точно не маєш бути успішною і щасливою. Прокрастинація відображає відчуття Рейчел, що для неї у світі немає місця.

А що, як я занадто ідеальна? На противагу ситуації Рейчел є й інша крайність — люди, які переймаються тим, що, припинивши прокрастинувати, вони на повній швидкості попрямують до успіху і він даватиметься їм надто легко. Вони мали би «все», але отримали би це завдяки настільки незначним зусиллям, що всі їм заздрили б.

На відміну від страху невдачі, коли людина припускає: «Я повинен бути ідеальним та боюся, що можу бути недостатньо хорошим», прокрастинатор з цією формою страху успіху припускає: «Я вже ідеальний, та я не повинен таким бути. Треба приховати це».

Кім, приваблива жінка, в якої є коханий чоловік і двійко прекрасних дітей, висловила свою дилему так: «Здається, люди думають, що в мене є все — чудовий шлюб і сім’я, багато друзів, достаток і час на волонтерську роботу. Я розумію, що мені багато хто заздрить, і це гидко. Єдине, чого в мене немає, — це вища освіта. Я хотіла би повернутися до вишу й отримати освіту з історії мистецтв. Тоді в мене справді буде відчуття, наче мені нічого не бракує. Але тоді мені заздритимуть ще більше! Тож краще хай вже мені чогось бракує — це безпечніше».

Люди, які, як і Кім, переймаються тим, що в них усе занадто добре, відчувають потребу в якомусь трагічному недоліку, щоби ним захистити себе від заздрості й відчувати, що в них, як і в інших людей, є проблеми. Фатальний недолік переконує їх у тому, що вони насправді не так вже й відрізняються від інших, а тому заслуговують на прийняття і любов.

Але чому вони мають доводити, що є такими самими, як усі? Врешті-решт, навіть попри власну думку, що вони могли би бути ідеальними, ідеальним ніхто не є. Чому людям так важливо підтримувати цю ілюзію ідеальності? Усвідомлення вищості, що супроводжує відчуття «надмірної ідеальності», прикриває заховане розуміння неповноцінності, яке непомітно переслідує таких людей, як Кім. Навіть попри те, що вони можуть прокрастинувати, щоб втримати себе позаду і бути «як» усі інші, вони все одно мусять відчувати себе «особливими», щоб почуватися такими, як треба. Вони вважають, що були би дійсно особливими, якби припинили прокрастинувати. Поки вони вірять у те, що недосконалі за власним бажанням, вони можуть продовжувати вірити, що все-таки вони ідеальні.

Тож, може, ви використовуєте прокрастинацію, щоб уникнути успіху, бо всередині вас живе один або більше таких страхів. Що їх усіх об’єднує — це віра в те, що ви мусите обрати успіх або любов. Якщо ви станете бездушним трудоголіком, хто з вами дружитиме? Якщо ви незаслужено станете успішним, чи не цуратимуться вас за те, що ви зазналися? Якщо ви будете надто ідеальним, хто прийме вас до гурту? Коли ви очікуєте, що успіх призведе до проблем в особистому житті, ви навряд чи захочете йти на ризик, відштовхуючи людей зі свого оточення.

Як ви дійшли висновку, що ваш успіх відштовхуватиме людей? Можливо, ваші досягнення погано впливали на вашу родину або ж вам здавалося, що вони мають такий вплив. Наприклад, ви могли відчувати, що ваші досягнення викликають заздрість або пригніченість у братів чи сестер; сім’я могла здаватися вибитою з рівноваги; а батьки могли навіть відчувати загрозу з вашого боку. Зрештою, ви могли зробити висновок, що для всіх буде краще (а вас прийматимуть найбільше), якщо ви досягатимете меншого, а не більшого. Незалежно від того, чи до цієї думки вас привів ваш безпосередній досвід, чи вона існує у вас в голові без підтвердження, вона може мати потужний вплив на ваші спроби досягнути успіху, гальмуючи їх.

Розглядаючи зв’язок вашої прокрастинації і вашого страху досягнути успіху, намагайтеся зробити крок убік і подивитися на свою ситуацію об’єктивніше. Добре нагадати собі, що сам факт страху перед лицем успіху не означає, що це правильно зараз і назавжди. Якщо ви можете поставити під сумнів аксіому, що при перших ознаках успіху всі вас залишать, тоді ви можете зі здивуванням помітити, що є люди, які не використовуватимуть ваш успіх проти вас. Вони тішитимуться вашим успіхам і радітимуть разом із вами. Однак деяких людей ваш успіх образить — і, може, це навіть будуть найважливіші люди у вашому житті. І якщо так трапиться, то вам доведеться поставити собі запитання: чи можете ви рухатись уперед попри їхню образу або попри їхнє зникнення з вашого життя? Чи достатньо ви сильні, аби впоратися без їхньої цілковитої підтримки?

Пам’ятайте, нікому не дається все й одразу. Коли ви почнете боротися з переживаннями, які змушують вас прокрастинувати, ви рухатиметеся до досягнення своїх цілей. І паралельно з вашим рухом уперед ваші сумніви, пов’язані з досягненням успіху, можуть виникнути знову. Розвиток ставить під загрозу те, якими ми є, щоб ми могли подолати себе. Не дивуйтесь, якщо зробите два кроки вперед і крок назад або ж крок уперед і два назад! Коли ви побачите, що можете досягати успіху — без тих катастроф, яких так боялися, — ви матимете більше змоги йти вперед.

Ми розуміємо, що успіх може вам чимось загрожувати. Ми знаємо, що це серйозні загрози. Відчувати острах, змінюючи життя, навіть змінюючи його на краще, — цілком природно. Коли ви досягнете свого успіху — повернетеся до навчання, робитимете вправи і схуднете, отримаєте нову роботу, знайдете собі хорошу пару або підете зі стосунків, які вас не влаштовують, — ви неодмінно зіштовхнетеся зі змінами. Зміни можуть бути ризикованими. Коли ви змінюєте життя, ви відкриваєте невідоме в собі, у своїх стосунках і в світі. Однак, на нашу думку, ви можете впоратись із ризиками краще, ніж ви собі це уявляєте. Ви можете змінитись і пристосуватися до нових обставин, і навіть до успіху.

4. Прокрастинатор у бою

Страх програти в боротьбі

Ви розвиваєте нову справу і потребуєте більше клієнтів, але, коли хтось незнайомий надсилає вам повідомлення з проханням передзвонити о першій дня, вас це обурює. Ваш співрозмовник пропонує вам замало свободи дій. Ви відкладаєте здійснення дзвінка і врешті телефонуєте о третій, хоча о першій вже були вільні.

Ви отримуєте останній рахунок за комунальні послуги, і, як завжди, вказана в ньому сума вища, ніж ви хотіли б. Ви гніваєтеся, що ціни на електроенергію ростуть, і пригадуєте, як ЗМІ нещодавно висвітлювали тему величезних прибутків комунального підприємства. І хоча коштів на