astrohameleon - Коханці Астрополіса. Крихітка для чемпіона., astrohameleon

- Усе це – політика… - з сумом зауважив Курт і важко зітхнув.

- Так, тому єдину можливість порятунку можуть запропонувати Вашому брату лише на Genesis-M, оскільки інші високорозвинені планети, які не входять до складу Альянсу, не бажають підтримувати з нами зв'язок і обмінюватися технологіями. Тому кілька зразків уражених інфекцією тканин з тіла Крістіана, ми також таємно передали на дослідження у лабораторії на Genesis-M. Особисто я сподіваюся, що там швидше знайдуть спосіб вилікувати його. Я здатний співчувати Вашому горю, тому що маю онука, який є ровесником Крістіана і мені боляче дивитися на страждання хлопця. Якщо ж на протязі стандартного року лікування не буде, то не допоможе навіть і кріо-сон. На жаль, ця терапія здатна лише сповільнити подальше інфікування клітин організму хлопця…

- Ви маєте на увазі те, що в стан анабіозу ця «гидота» не впадає…

- Саме так, - кивнув лікар. – Окрім деяких внутрішніх органів, зараз нею уражені лише нервові закінчення у нижніх кінцівках Вашого брата і він страждає від нестерпного болю. Сильні знеболюючі засоби не дають довготривалого ефекту, а інфекція продовжує розповсюджуватися і поступово таки дістанеться до його головного мозку і тоді, вибачте, не буде базового «матеріалу» для повної реплікації, якщо така знадобиться. Звісно, ми зберігаємо копії здорових тканин з тіла Крістіана, але досконалої технології збереження нервових клітин ми іще не маємо… тому, якщо навіть і вдасться відтворити тіло хлопця, то зберегти його особистість спеціалісти з Genesis-M не зможуть. На жаль, без здорових клітин з головного мозку, Ваша родина зможе отримати лише біологічну «ляльку» без спогадів та почуттів, яка не є особистістю. Простими словами – це вже буде не той Крістіан, якого ви всі знали, а звичайний біологічний робот. Ось, саме тому, я раджу поквапитися… На жаль, вартість такого лікування – цілком виправдана через можливість великих фінансових санкцій у разі викриття нашої забороненої законом співпраці з інопланетними представниками з галактики Тіамея, які з свого боку ризикують бути заарештованими та безстроково ув’язненими на території Астрополіса. Про наслідки такого ув’язнення Ви можете лише здогадуватися, ось тому дана «афера» так дорого коштує.

- Мене це не лякає, Іване Васильовичу, я обов’язково якнайшвидше знайду потрібну суму.

- Гаразд, тоді прошу сплатити авансом дев’яносто тисяч міжгалактичних сатів за проведення кріо-терапії та зберігання тіла Крістіана у кріо-капсулі. Частина цієї суми також є платою за квартальну резервацію місця у нашому кріо-сховищі та технічне обслуговування. На жаль, у найближчому майбутньому, без цього не обійтися і Ви повинні це зрозуміти… - промовив лікар і відвів винуватий погляд у бік. Йому було важко дивитися у вічі Курту, розуміючи, що пропонує йому завищені тарифи, які нещодавно були встановлені вищим керівництвом клініки.

- Я все розумію. Вам не варто виправдовуватися. Дана сума буде на рахунку клініки на протязі години.

- Я, справді, щиро співчуваю Вам, пане Метьюз, - промовив лікар. А потім тихо додав: - Сподіваюся, що наша «авантюра» буде успішною. Бажаю Вам успіху у космічних перегонах. На жаль, це єдиний спосіб, завдяки якому Ви швидко зможете дістати велику суму грошей, адже крихітних пожертв з різних фондів та від небайдужих громадян ледве вистачає на саме необхідне. На жаль, Ви – єдиний, хто може більш-менш стабільно фінансувати лікування та перебування хлопця у цій клініці. Тож, нехай Вам щастить і бережіть себе, а я та мої підлеглі зробимо усе можливе…

- Дякую, Вам, пане Артем’єв, - сумно посміхнувся Курт. – У мене тепер просто немає іншого вибору.

На цьому розмова лікаря та молодого чоловіка закінчилася. Перший – вирушив до інших своїх пацієнтів, а другий – негайно зв’язався з банком і домовився про закриття одного з своїх рахунків та перерахування залишку кошт з нього на рахунок клініки. Увесь цей час, крізь прозоре захисне скло, він дивився на брата, аж поки його не покликала медсестра.

Йому було дозволено провідати Крістіана перед тим, як того мали ввести у стан штучної коми. Попри втому та слабкість, хлопець був при тямі і зміг помітити Курта, який спостерігав за ним з сусідньої кімнати, тому дуже хотів побачитися з ним. Важко хворий хлопець не вірив у своє одужання, тому був впевнений у тому, що це єдина можливість перед смертю подякувати братові за його турботу.

За кілька хвилин медсестра провела Курта до брата і залишила його поряд з ним на кілька хвилин. Перед цим, вона звільнила від захисної мембрани частину обличчя хлопця, щоб той міг спілкуватися з братом.

- Я радий, що ти тут… - тихо і з зусиллям витиснув з себе Крістіан. – Можливо, це остання наша зустріч…

- Навіть не смій думати про таке, - промовив Курт з докором дивлячись на молодшого брата. – Ти обов’язково одужаєш і будеш радіти життю. Зараз ми робимо задля цього усе можливе, тому ти не маєш права втрачати віру. Все буде добре.

- Ти знову вирішив «ганяти»? – щоб не засмучувати брата, Крістіан вирішив змінити тему розмови.

- Так, брате.

- Навіщо? Якщо ти знову потрапиш у аварію і, не дай бог, загинеш, то наші батьки втратять обох синів…

- Я не загину, - впевнено промовив Курт. – Та аварія – була випадковістю, а я – не розрахував свої сили…

- Курт, я не про це… я про інше… Ти не повинен ризикувати своїм життям через мене… Можна знайти інший, менш ризикований спосіб заробітку. Ти закінчив університет і можеш працювати за спеціальністю…

- Дорогий мій братику, щоденна офісна робота у одній з корпорацій – це не те, чим я можу змусити себе займатися, а університет я закінчив лише задля того, щоб заспокоїти наших батьків. Ти ж знаєш, що окрім перегонів на малому космічному треку я нічого більше не вмію. Тільки завдяки швидкій реакції, своїм здібностям та великій швидкості я непогано заробляю… Я живу цим, Крістіане.

- Ти – безнадійний, брат, - намагався посміхнутися хлопець. – Це я винен у всьому… не потрібно було мені летіти у ту подорож… Сподіваюсь, що з нашої дослідницької групи окрім мене більше ніхто не захворів… Ще на самому початку тієї експедиції я мав погане передчуття…