Анна Харламова - "Грецькі блискавки", Анна Харламова

   — Давно ви, знаєте Андреаса? — Порушивши важку тишу, поцікавилась я.

   — Давно. Ми познайомились, коли нам було років дванадцять. Спочатку ми не поладнали… — Наші очі знайшли одне одного. Красномовно. Він прочистив горло і продовжив. — Ми навіть побились через м'яч, але потім прийшли наші мами і дали нам обом прочуханки. Нам довелось чистити картоплю для вечері і за цією справою ми подружились. 

   — Це так мило. — Усміхнувшись, я зітхнула. 

   — Коли Андреасу було двадцять, він переїхав до Аркадії, а я поїхав вивчати кулінарію. Спочатку до Афін, а потім мене занесло за обміном до Нью-Йорка і наші шляхи розійшлися, але навіть континенти не змінили нашої дружби. Ми спілкуємось, хоч рідко бачимось. Але - я боярин у ліпшого друга і цим все сказано. — Весь цей час ми дивились одне одному в очі, і я розпливалась в широкій усмішці, забуваючи, що він мені не друг. Але зараз, коли цей чоловік так просто розповідав про дитинство і до цього самого дня, я відчула тепло… там - де серце. — Він прокашлявся, і забравши погляд, зрозумів, що поводився мило та щиро. Видно це не для нього або навпаки, але він ховається за маскою холодного та прагматичного. — Ось така от історія. — Він знову поглянув на мене і сказав. — Час йти, Пенелопо. 

   Я лише хитнула головою, і зробивши останній ковток кави, встала зі стільця, так само, як і він. 

   Йдучи на відстані, яка саме для нас, я все думала про те, яким приємним він може бути. Можливо, я дарма понавішувала ярликів? Але хто зна, як він буде поводитись зі мною далі?.. Та чи не закортить мені скинути його з літака?.. Всі ці питання та варіанти подорожі залишаються відкритими. 

   Побачимо, що на нас чекає. Побачимо. 

 ——————————————

*ξαδέρφες - кузині (з грец.)

*ξαδέρφη - кузина (з грец.)

*αγαπητή ξαδέρφη - люба кузина (з грец.)

*αγαπητή μου - моя люба (з грец.)

*Μεταφέρεις ανθρώπους σε βαλίτσα, Πηνελόπη - Ви перевозите людей у валізі, Пенелопо? (з грец.)