Надія Борзакова - Красуня та чудовиська, Надія Борзакова

Я врізала йому ляпаса, запізно подумавши, що саме наробила. Він пролунав як грім серед ясного неба. Ми з ним, як виявилося, були вже не в центрі зали, а майже біля дальньої стіни, до якої мене тепер притискав Барінов. Сірі очі потемнішали, ставши майже чорними, червоний слід на щоці різко контрастував з білою через світло шкірою.

- Відвали від неї! - бозна звідки з’явився Джейк та відштовхнув його, втиснувшись між нами. З силою замахнувся, але Барінов невловимим рухом ухилився від удару. Але другий влучив у ціль, як і той, що був у відповідь.

Олексій і Влад, які вчасно з'явилися, зуміли розняти їх лише тому, що Барінов не дуже хотів продовжувати. Чомусь мені здалося тоді - якби хотів іншого, міг би й вбити прямо там.

- Я тебе нахрін закопаю, - прокричав Джейк, струшуючи руки Влада.

- Зариваєшся, далі вже нікуди, Пороху. Тупо і необачно – типово по-твоєму, тішить, що ненадовго, – кинув Артур.

- Баріне, ну не ображайся на хлопця. Це ж його дівчинка, а ти... - далі я не слухала.

- Джейк, це непорозуміння.

- Якого хера ти взагалі робила з ним? - здійнявся він.

- Він мене на танець запросив, а потім, - заткнулася, не бажаючи загострювати ситуацію, цитуючи Артура.

- Так, давайте поїдемо, - Влад у примирливому жесті поклав руки нам на плечі. - Усе, насвяткувалися вже.

І ми попрямували до виходу, благо гості начебто й не помітили скандалу. Танцювали чи продовжували їсти, не зважаючи на нас.

Обернувшись, я побачила, що Олексій продовжує про щось говорити з Баріновим. На рівних, без підлещування, як ті чоловіки.

- Тримайся від нього подалі, зрозуміла? - накинувши мені пальто плечі, промовив Джейк.

- Я й не думала триматися ближче, Джейку.

- Знаю, - він обійняв мене, - це небезпечна тварюка, яких мало. Поки що.

А потім буде сюжет у теленовинах, озаглавлений "поверненням дев'яностих", в якому миготять погано приховані фрагменти людських тіл і будівля телеканалу, що згоріла, який посмів пустити це в прямий ефір. Потім я випадково почую, хто саме так жорстоко помстився "змілим сунутись фрайєрам", а Джейк зуміє переконати мене в тому, наскільки далекий він від "реального криміналу".

Звісно, обидві справи залишаться «висяками», а мені вперше стане моторошно від того, хто був поряд зі мною тієї ночі.

Але більше я не зіткнуся з Баріновим - жодного разу за ті кілька тижнів, що залишалися нам з Джейком.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно