Марса Чаунік - Невдячна іграшка 18 плюс, МАРСА ЧАУНІК

Відчула, як відчинилися двері. До моєї кімнати, не питаючи дозволу, увійшов мій ...
Трясця, що йому від мене потрібно, що за безпардонність? Яке нахабство. Треба буде знайти ключі від замка і замикатись від гріха подалі. Щось мені геть не подобаються ті ласі погляди в мій бік, які він постійно кидає, відколи я приїхала на канікули... але це я навіть не могла припустити, маленька, дурненька… невдячна.
– Валю, прошу тебе, не тікай від мене. Нам треба поговорити. Дівчинко, люба, пробач мені, ідіоту. Я не хотів, аби так сталося. Між нами повинна бути довіра. Ти маєш зрозуміти мене. Якщо я зараз погоджуся, то це буде безвідповідально. Розумієш, я вже не пацан. Зізнаюсь чесно, ти для мене не трофей. Я не збираю дівочу цноту, не заношу до списку любовних перемог. Ти для мене не одноразка...