Сімона - Моя пташка , Сімона

Ото я влип. Треба ж було дівчині звалитися мені на голову.

Ото заїхав до батька на 10хв. 

Блять! Що ж робити?

Якщо Захар дізнається що вона була у батька.Він його вб'є.

Як так вийшло що Захар,не вичислив його, як батьку вдалося не де не засвітитися?  Сука! Що ж робити.

Еленію залишу поки що у себе. Буду доглядати за нею. Вона і справді чарівна,все як розповідав Захар.

Дивлюся як вона спить на моєму дивані і посмішка з'являється сама собою.

- Оце я влип.

Набираю брата.

- Треба поговорити.

- Заїду до тебе.

- Ні, я до тебе.Так буде краще.

- Ти не один? Невже когось знайшов?

- Скоріш мене знайшли.

- Добре ,чекаю на тебе.

Так треба придумати як владнати дану ситуацію. 

За пів години я вже біля квартири Захара.

Тупцюю як дурень під дверима.Наважуюсь і дзвоню в двері .

Захар не відразу відчиняє , чекаю хвилин п'ять. А коли все ж таки він з'являється в дверях я спостерігаю цікаву картину. Братик мій напівоголений а далі в кімнаті дві красуні. 

- Чому не сказав що ти теж не сам?

- Вони не будуть нам  заважати,проходь.

Цікава поведінка для того хто шукає дівчину всього свого життя. 

Ми проводимо на кухню.

- Каву?

- Так, дякую.

- Чого так дивишся?

- А як мені на тебе дивитися? Ти майже рік морочиш мені голову пошуками Еленії,а сам розважаєшся з двома одночасно.

- До чого тут Еленія? Це тільки секс. 

Я взагалі не розумію свого старшого брата. По-перше він марить дівчиною про яку нічого не знає. По-друге,при цьому трахає все що ворушиться. Так звісно для здорового чоловіка секс потрібен, але чи зможе він без цих розвах коли нарешті знайде Еленію?

- Ти про що поговорити хотів? 

- Що ти будеш робити якщо дізнаєшся де твоя "пташка"

- Піду і заберу її.

- Ти ж розумієш ,що вона в когось дуже впливового, якщо ти знайшов майже всіх за останні п'ять років,а її ні. Ти не думав може вона у одного з засновників цього притону. І я не думаю ,що він тобі її віддасть.

- Мені похуй ! Я її заберу! Треба буде то буду вбивати,або сам загину. 

- Гаразд,а якщо вона не захоче піти з тобою? Ти про це подумав.

- Такого бути не може, вона буде моєю. Вона створена для мене.

Схоже він зациклився. Що ж робити? Якщо він дізнається де весь час була Еленія то батьку кінець.

На цій ноті ми завершили розмову і я їду додому.Там у мене хвора дівчина. Що ж мені робити з нею?

По дорозі обмірковую різні варіанти:- Може відправити її за кордон? Або розповісти що її шукає Захар? Може поговорити з батьком і Еленією,вмовити зробити вигляд що не знають один одного? Чорт!!!! Але тримати її у себе я не можу,Захар може заявитися без попередження. Будинок у мене великий,є де сховатися,але ховати дівчину по кімнатах поки Захар її не знайде,це не варіант. Сука, якщо він дізнається, що вона у мене, мені буде кришка.

Заходжу додому а моя гостя все ще солодко спить. Сідаю напроти і просто спостерігаю.Вона дуже вродлива,не дивлячись на подряпини по лиці. Гарне довге , дуже довге волосся. Сама така крихітна. Таку треба захищати від всього світу, якій закордон,вона не зможе без захисту. 

- Привіт. 

Мило посміхаючись привіталась дівчина.

- Привіт.Виспалась? Як самопочуття?

- Все добре.Дякую за турботу. 

Бачу що вона чомусь соромиться чи її щось бентежить.

- Ти щось хочеш? Я бачу тебе щось турбує.

Сором'язливо і ледь чутно. - В туалет.

- Ох, да, давай допоможу тобі.

Піднімаю її на руки і відношу в ванну кімнату.

- Далі я сама, добре.

- Звісно,так! 

Вихожу і сам якось засоромився. Стою під дверима і чекаю сигнала щоб забрати її.

Я замовив доставку продуктів , треба чимось годувати мою гостю. Намагаюсь розібратися з продуктами і придумати що готувати.

- Тобі допомоги? Запитує дівчина.

- Вставати тобі не можна, тож ....

- Перенести мене на кухню,я буду казати що робити а ти виконуватимеш мої вказівки.

- Оце гарна ідея.

- Бо інакше зголоду помремо. Сміється вона.

- Можна замовити доставку готової їжі.Я завжди так роблю.

В цей момент вона дивиться мені в очі, Боже які ж вони гарні ,її довгі вії мов крила чорного янгола.Переводжу погляд на соковиті, пухкенькі губи, блять я хочу їх вкусити. Подумки я вже обхопив її шию і притиснув до стіни, впиваючись в ці солоденькі губки.

- Лука?

Я повертаюсь в реальність.

- Що?

- Я голодна,давай щось готувати.

- Я теж голодний.........

Еленія вправно керує,що мені робити і за годину у нас є салат і смажені реберця.

Ми доволі весело провели час. Я був здивований тим, що вона гарно вихована і досить розумна.Так її ростили гідною будь якого чоловіка. Вміння підтримати розмову,уважно слухати і щирість емоцій,мене підкорило.

-Лука, дякую тобі,за турботу. Поряд з тобою мені спокій.

Що мені з нею роботи!!? 

- Еленія нам треба поговорити.

- Про що?

- Я знаю хто ти і як потрапила в дім батька.

Дівчина завмирає,поченає помітно нервувати. 

- Добре, що хоть хтось знає,хто я.

Поченає плакати,видно що емоції переповнюють бідну дівчину. Чортівня якась,але мені вперше захотілося втішити дівчину в сльозах.Сідаю поряд та обіймаю її.- Не плач,все буде добре.Я зможу тобі допомогти.Ти ж мені віриш?Я обов'язково щось вигадаю.

Так на моїх грудях,в моїх обіймах вона заснула.Я ще довго гладив її по спині ,поки сам не заснув