Михайло Небрицький - Секрет, Михайло Небрицький

Частина 5

8 липня 2016 року

 

Ця брудна шльондра вважає, що може поводитись наче королева, зневажаючи всіх навколо. Але вона ще не знає, що я незабаром зіб’ю з неї корону, як це робив вже багато разів з іншими. Вся така недосяжна та недоторканна, намагається приховати свою справжню натуру. Вона гадає, що може спати лише з тими, з ким бажає сама, ще не розуміючи, що є лише іграшкою та належить всім, хто нею заволодіє. Я вже все підготував у підвалі, замінивши ремені. Адже безпека понад усе. Не хотілося б, щоб одна з цих повій змогла звільнитись. Всі вони спочатку намагаються зняти кайдани та розв'язати вузли, але потім, коли вибиваються з сил, просто змирюються з обставинами, що склались. Саме тоді їх й можна брати. Робити з ними абсолютно все, що забажається. Адже я звір. Якщо я хочу впіймати здобич, то я її впіймаю. Всі ці методики переконання жінок, вивчення жіночої психології – все це маячня та не має жодного сенсу.

Тільки сила. Сила – це те, що відрізняє нас від них. Жінки звикли здавна обирати найсильніших чоловіків, сподіваючись, що ті захистять їх. Але їм навіть на думку не спадає, що ця сила може бути застосована проти них самих.

Так жінки, що називають себе нещасними, бо вийшли заміж за чоловіків, які пиячать і б'ють їх, теж свого часу сподівались, що ті застосують свою силу виключно для захисту цих убогих створінь. Але згодом самі відчувають на собі жорстокість. І винні в цьому лише вони самі, бо свого часу проміняли хороших, добрих, чуйних хлопців на цих альфа-самців.

 

***

 

9 липня 2016 року

 

Як завжди, все вийшло. Інакше й бути не могло. Адже ці самовпевнені дурепи настільки впевнені в своїй недоторканності, що зовсім не дивляться по боках, йдучи тротуаром у навушниках. Ну, нічого. Скоро мене всі боятимуться.

Кожна хвойда в окрузі буде сто разів думати, перш ніж поводитись зухвало. Одягаючи короткі спідниці, глибоке декольте, ці потвори отримують насолоду від того, що на них витріщаються чоловіки, бажаючи заволодіти їхнім тілом. Адже у жінок в голові лише одна думка – з ким би переспати. Вони виправдовують це інстинктом відтворення роду, але всі жінки брешуть. Бо без своєї брехні й тих образів, які вони навколо себе створюють, вони зовсім нічого із себе не являють.

Як легко заволодіти черговою такою куркою. Всі вони, потрапивши до підвалу, спочатку пручаються, і цього часу підходити до них небезпечно. Божевільні самки можуть нашкодити намагаючись звільнитись. Тому я й залишив її в кайданах на кілька годин. А коли вона вже втомилась пручатись, тоді я зайшов до неї та зафільмував своє улюблене кіно. Якщо вона й надалі так себе поводитиме та погрожуватиме мені, доведеться відправити її до інших таких самих неадекватних самовпевнених сук до сирої землі.

 

***

 

Прочитане не могло не викликати у Лісового відповідних емоцій. Його розум не хотів уявляти, що міститься на дисках, однак Михайлова вже запхнула один з них до DVD-ROMу. Гудіння мотора приводу, й на екрані з'явилось вікно, що пропонує переглянути відеофайл. На записі можна спостерігати якусь кімнату з бетонними стінами. Освітлення штучне, від люмінесцентної лампи. На підлозі, посеред кімнати, знаходиться матрац, на якому обличчям донизу лежить якась молода дівчина. З одягу на ній лише сірий поношений брудний светр. За кілька секунд до неї наблизився чоловік щільної статури без одягу. Підійшовши, він повернувся до об'єктива та зловтішно посміхнувся. Це був Володимир.

Заклякнувши на місці, слідчі спостерігали за тим, що відбувається на відео. Частота пульсу Кіри помітно зросла. Далі, прийшовши до тями, дівчина раптово почала голосно благати не підходити до неї та відповзла до кута приміщення, проте збоченець, нахилившись, вхопився за ланцюг, який тягнувся за жертвою, та потягнув до себе. Він змайстрував своєрідний повідець, кінець якого прикував до кріплення в стіні. Видаючи звуки удушення, дівчина, намагаючись опиратись, все ж повернулась до попереднього місця.

-Куди зібралась, моя солоденька? Ти все одно належиш тільки мені.

Через відсутність будь-якого одягу у чоловіка спостерігались явні ознаки статевого збудження. Насолоджуючись тим, що жертва його боїться, чоловік нарешті накинувся на неї, після чого відео супроводжувалось криками, в тому числі істерикою. Він кілька разів вдарив її по голові, щоб вона замовкла, а потім закрив їй рота долонею. У Михайлової це відео викликало почуття нудоти. Чутки про те, ніби поліцейські за роки служби вкриваються товстою корою та здатні спокійно ставитись до будь-якого злочину, – міф. Вони залишаються такими ж живими людьми, тому негативні явища сприймають відповідно. Єдине, в чому змінюється їхня психологія – швидкість «перетравлення» побаченого. Вранці досвідчений поліцейський може дивитись на розчленований труп, а вже за кілька годин обідати свинячими реберцями. Однак, на місці злочину їсти йому, якщо у нього все гаразд із психікою, не буде хотітись. І все ж за час служби у поліцейських спостерігаються деякі зміни у вищій нервовій діяльності, тому багато хто з них ближче до пенсії приятелює з пляшкою, а моральний стан окремих осіб залишає бажати кращого.

-Склади все це. Заберемо до РУВС, покажемо Сергію Івановичу.

Співчуття до покійного Вербицького та бажання якнайшвидше знайти його вбивцю у слідчих змінилось на інші почуття. Вони й досі хотіли знайти злочинця, проте тепер їм належало попрацювати ще більше. Розуміючи, до якої каші вони втрапили, колеги тепер готові приділити цій справі особливу увагу.

В кабінеті керівника відділу слідчі продемонстрували йому докази, виявлені у схованці кабінета Вербицького. Сергій Іванович, переглянувши кілька сторінок одного з щоденників, зробив логічний висновок:

-Щоденники маніяка-збоченця.

-Схоже на те, – Кіра опустила очі й глибоко зітхнула.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍