Верона Дарк - Після зради, Верона Дарк

Розділ 13. Незнайомка під дощем

Адріан

Я виїхав з банкету близько першої ночі. Місто дощило — не просто крапав дощ, а немов небо лило гнівом і слізьми одночасно. Машина ковзала по мокрих дорогах, а я думками був далеко звідси.

У ній.

Ця дівчина — жінка — незнайомка з очима, в яких жила тиша. Справжня, глибока, чесна. Вона говорила просто, без прикрас, без гри, яка так втомлює в жінках навколо. Я навіть не спитав, як її звати. Чорт.

Я крутив кермо, але її образ залишався перед очима.
Її легка усмішка. Той момент, коли вітер на балконі розвіяв її волосся, і вона просто дивилася на нічне місто. Ніби втрачена.
Ніби шукала себе.

Я нечасто так думаю про когось, тим більше — про жінку, з якою говорив лише кілька хвилин.

Проїжджаючи міст, я зменшив швидкість — важкий дощ затуманював огляд. І раптом я побачив її.

Самотня постать під зливою.
Виснажена, згорблена. Без парасолі, без захисту. Вона йшла просто по мосту, повільно, як автомат.

Я зупинився різко, натиснув аварійку, вибіг з машини.

— Гей! — крикнув я крізь шум дощу.

Вона обернулася.
І я побачив її обличчя.
Це була вона.

Тремтіла. Її обличчя було все в сльозах, а очі — такі розгублені, порожні, що мені стало страшно.

— Сідай у машину, — сказав я м’яко, але твердо.

Вона мовчала. Я наблизився, зняв з плеча плед, яким прикривав сидіння, і загорнув її плечі.

— Я просто підвезу. Ти ж вся змокла…

Вона не пручалась. Вона, здається, вже ні на що не реагувала.
Просто мовчки сіла в авто. Зіщулилась.

Я рушив. У салоні було тепло. Я кинув на неї короткий погляд. Вона не дивилась на мене — просто вдивлялася в вікно, і по її щоках ще текли сльози.

— Я — Адріан. Ми бачилися сьогодні…

Вона слабо кивнула. Потім, хрипко прошепотіла:

— Ніка.

Її голос — як тріснута скрипка. Такий ніжний і болісний водночас.

— Що трапилось? — запитав я, не тиснучи.

Вона заплющила очі й знову заплакала.

Я мовчав. Просто вів машину, поклавши руку на кермо, а іншу — на важіль підігріву сидіння.

Ніка.
Це ім’я закарбувалось у мені.
Тепер я знав — зустріч з нею була не випадковою.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍